Спецпроект

В Арктиці побудують музей Віллема Баренца

Туристів возитимуть на круїзному судні до місця останньої стоянки експедиції, яку очолив голландський мореплавець.

Про це пише news.mail.ru.

Бухту Крижана гавань архіпелагу Нова Земля, що стала останнім притулком голландського мореплавця XVI століття Віллема Баренца, планують відкрити для туристів. Основним експонатом стане великий макет "Будинку порятунку", де помер Баренц та пережила зимівлю його команда. Будівлю вони побудували з колод та суднової обшивки, опинившись замкненими в арктичній бухті взимку 1596. Навесні члени команди, які залишилися в живих, на двох шлюпках дісталися до Великої землі. 

Наразі у Національному парку "Руська Арктика" розробляють російсько-голландський проект, проте до нього залучаються і фахівці з Англії та Норвегії. Поки Крижана гавань знаходиться в стороні від основних туристичних маршрутів. Проте згодом до експозиції, присвяченій Баренцу, буде курсувати спеціальний круїзний лайнер. Окрім "Будинку порятунку" у Гавані планується встановити копію корми каравели Баренца з легкого металу.

Віллем Баренц народився в Амстердамі. У період з 1594 по 1597 роки він здійснив три плавання по арктичних морях у пошуках північного проходу з Атлантичного океану в Тихий, в країни прянощів - Індію та Китай. Голландський мореплавець склав першу достовірну карту арктичного архіпелагу Нова Земля і всього моря, яке в його честь назвали Баренцевим.

Теми

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.