Спецпроект

В Арктиці побудують музей Віллема Баренца

Туристів возитимуть на круїзному судні до місця останньої стоянки експедиції, яку очолив голландський мореплавець.

Про це пише news.mail.ru.

Бухту Крижана гавань архіпелагу Нова Земля, що стала останнім притулком голландського мореплавця XVI століття Віллема Баренца, планують відкрити для туристів. Основним експонатом стане великий макет "Будинку порятунку", де помер Баренц та пережила зимівлю його команда. Будівлю вони побудували з колод та суднової обшивки, опинившись замкненими в арктичній бухті взимку 1596. Навесні члени команди, які залишилися в живих, на двох шлюпках дісталися до Великої землі. 

Наразі у Національному парку "Руська Арктика" розробляють російсько-голландський проект, проте до нього залучаються і фахівці з Англії та Норвегії. Поки Крижана гавань знаходиться в стороні від основних туристичних маршрутів. Проте згодом до експозиції, присвяченій Баренцу, буде курсувати спеціальний круїзний лайнер. Окрім "Будинку порятунку" у Гавані планується встановити копію корми каравели Баренца з легкого металу.

Віллем Баренц народився в Амстердамі. У період з 1594 по 1597 роки він здійснив три плавання по арктичних морях у пошуках північного проходу з Атлантичного океану в Тихий, в країни прянощів - Індію та Китай. Голландський мореплавець склав першу достовірну карту арктичного архіпелагу Нова Земля і всього моря, яке в його честь назвали Баренцевим.

Теми

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.