Спецпроект

Унікальний музей на Волині занепав через нестачу коштів

Частина музею сільського господарства Волині знаходиться у жахливому стані. Утримання іншої частини, скансену під відкритим небом, не фінансується взагалі.

Про це пише volynpost.com.

Директор музею-скансену Олександр Сердюк просить збільшити фінансування музею з бюджету області. За його словами, музей складається з двох частин – 7 залів у Будинку культури Рокинь і експозиції під відкритим небом, яку називають Козацьким зимівником. Середюк нагадав, що у музеї – 9 дерев’яних хат, вони звезені зі всієї Волині. Так, встановлена цьогоріч хата, яку знайшли у Шацькому районі, одна з найстаріших в Україні і датується 1804 роком. Як зауважив директор музею, земля належить державі як "дендрофонд" і не може бути приватизованою. Олександр Середюк розповів, що музей потребує збільшення дотації в три рази, адже за останні кілька років держава не дала жодної копійки на експозицію просто неба. Мовляв, фінансування передбачено у відповідній регіональній програмі, але його недостатньо. А між тим, зі слів директора, Будинок культури перебуває у "жахливому стані" і погано отоплюється навіть попри те, що нещодавно у ньому встановили нові електробатареї. Члени бюджетної комісії Волинської облради вже  доручили управлінню культури опрацювати питання відокремлення частини музею із ймовірним її приєднанням до Волинського краєзнавчого музею як філіалу. Тільки після цього фінансування закладу може бути збільшено на законних засадах. 

Теми

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.