Спецпроект

200-літню лікарню Шептицького у Львові не визнають пам’яткою

Активісти хочуть створити у будівлі музей медицини.

Про це пише zaxid.net.

Будівля лічниці на вул. Озаркевича, 4, яку львів’яни захищали від знесення, наразі не визнана пам’яткою. Але відповідні документи подано до відділу охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської облдержадміністрації, повідомила начальник управління охорони історичного середовища Львівської міської ради Лілія Онищенко.

За її інформацією, будівля лічниці, якій понад 200 років, не має статусу пам’ятки. Документацію для внесення її до відповідного реєстру готують, аби подати до Мінкульту для прийняття рішення.

Водночас новіша будівля шпиталю Андрея Шептицького (збудована на початку ХХ століття), розташована поряд, статус пам’ятки має. Якщо і стару лічницю визнають пам’яткою, зносити її буде заборонено, додає чиновниця.

Експерт з охорони пам’яток Андрій Салюк розказав, що у Львівській обласній організації Українського товариства охорони пам'яток історії та культури розробили паспорт пам’ятки на вул. Озаркевича,4-4а.

Однак, наголошує він, пам’яткою потрібно вважати увесь комплекс шпиталю Шептицького на вул. Озаркевича,4: і новішу будівлю шпиталю, збудовану на початку ХХ століття (яке уже має статус місцевої пам’ятки), і будівлю першої лічниці, якій понад 200 років.

"Ці споруди є пам’яткою архітектури місцевого значення. Раніше рішенням міської влади частині пам’ятки надали адресу вул. Озаркевича,4а. Але це не означає, що зі зміною адреси ця споруда втратила свою цінність як пам’ятка. У реєстрі пам'яток також не сказано, що багатоповерхова споруда є пам’яткою, а мала (стара лічниця) – ні. Це все – елементи пам’ятки", – наголошує Андрій Салюк.

У тексті паспорта пам’ятки йдеться про те, що будівлі шпиталю імені митрополита Андрея Шептицького постали на найдавнішому земельному володінні василіянського монастиря Святого Юра. Автори документу наголошують, що будівля має як історичну й архітектурну цінність – стара лічниця є найдавнішою будівлею не лише шпиталю, але й західних околиць Святоюрського комплексу, яка походить щонайменше з кінця XVIII ст. і зберігає тогочасні стилістичні риси.

Зазначимо, одноповерхова будівля лічниці, яку передав під шпиталь Андрей Шептицький, останніми роками не використовувалась, руйнувалась від негоди. Однак її стан експерти оцінюють як задовільний. Водночас лікарське товариство у Львові неодноразово пропонувало відкрити там музей медицини.

Нагадаємо, приміщення лічниці, гаражі тощо, перебували у власності Львівської архиєпархії УГКЦ. Однак церква продала їх приватній структурі, яка перепродала їх теперішньому власнику – ТОВ "Розвиток нерухомості". А навесні цього року депутати Львівської міськради надали майже півгектара землі цьому ТОВ для забудови багатоповерхівки з підземним паркінгом. До цієї ділянки входить і лічниця. Мешканці сусідніх будинків і вул. Шептицьких, що межує з ділянкою, неодноразово виступали проти забудови.

У п’ятницю, 6 грудня, з’явилась інформація, що власник почав розбирати будівлю старої лічниці. Активісти львівського Євромайдану прийшли на вул. Озаркевича з пікетом. Роботи припинили. Як стверджують власники будівлі, робочі тут прибирали сміття.

Теми

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.