КМДА ХОЧЕ ВСТАНОВИТИ ТЕРЕЩЕНКА ЗАМІСТЬ ЛЕНІНА

В Київській міській державній адміністрації пропонують встановити на порожній після падіння Леніна постамент київському підприємцю і меценату XIX сторіччя Ніколі Терещенку.

Про це на своїй сторінці у Facebook написав заступник голови КМДА Руслан Крамаренко.

"Знесення Леніна нагадує 1917 рік. Одна революція знесла іншу. Для мене - це вандалізм", - зазначив чиновник. - Але оскільки вже так сталося, думаю, найправильнішим і об'єктивнішим для всіх киян буде поставити на цьому місці пам'ятник Ніколі Терещенку".

Терещенкові кияни зобов'язані появою Національного художнього музею, КПІ, Театру оперети, Володимирського собору, лікарні Охматдит і багато чого іншого, пояснив свою пропозицію Крамаренко.

"Тим більше кварталом вище знаходиться Терещенківська вулиця", - додав чиновник.

Пізніше замголови пообіцяв прийняти на побудову пам'ятника Терещенкові і пропоновані Михайлом Добкіним 100 тисяч гривень "для відбудови Леніна".

Київський підприємець Гарик Корогодський написав у своєму Facebook, що готовий фінансово підтримати пропозицію Крамаренка.

"Я в долі, написав Корогодський. - При чому від влади вимагається тільки рішення. Інших дольщиків теж знайду сам, обіцяю".

Нікола Артемійович Терещенко (1819-1903) - уродженець Сумщини, з ранніх років почав займатися бізнесом. Чумакував між Кримом і Глуховим, але справжнього успіху досяг, коли зосередився на виробництві цукру.

З 1875 року мешкає в Києві, де активно займається благодійною діяльністю і будує освітні заклади і церкви. Виділив значні кошти на будівництво Володимирського собору, був одним з інвесторів будівництва у Києві Політехнічного інституту.

Читайте також про доньку Ніколи Терещенка - засновницю Київського музею мистецтв Варвару Ханенко

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.