КМДА ХОЧЕ ВСТАНОВИТИ ТЕРЕЩЕНКА ЗАМІСТЬ ЛЕНІНА

В Київській міській державній адміністрації пропонують встановити на порожній після падіння Леніна постамент київському підприємцю і меценату XIX сторіччя Ніколі Терещенку.

Про це на своїй сторінці у Facebook написав заступник голови КМДА Руслан Крамаренко.

"Знесення Леніна нагадує 1917 рік. Одна революція знесла іншу. Для мене - це вандалізм", - зазначив чиновник. - Але оскільки вже так сталося, думаю, найправильнішим і об'єктивнішим для всіх киян буде поставити на цьому місці пам'ятник Ніколі Терещенку".

Терещенкові кияни зобов'язані появою Національного художнього музею, КПІ, Театру оперети, Володимирського собору, лікарні Охматдит і багато чого іншого, пояснив свою пропозицію Крамаренко.

"Тим більше кварталом вище знаходиться Терещенківська вулиця", - додав чиновник.

Пізніше замголови пообіцяв прийняти на побудову пам'ятника Терещенкові і пропоновані Михайлом Добкіним 100 тисяч гривень "для відбудови Леніна".

Київський підприємець Гарик Корогодський написав у своєму Facebook, що готовий фінансово підтримати пропозицію Крамаренка.

"Я в долі, написав Корогодський. - При чому від влади вимагається тільки рішення. Інших дольщиків теж знайду сам, обіцяю".

Нікола Артемійович Терещенко (1819-1903) - уродженець Сумщини, з ранніх років почав займатися бізнесом. Чумакував між Кримом і Глуховим, але справжнього успіху досяг, коли зосередився на виробництві цукру.

З 1875 року мешкає в Києві, де активно займається благодійною діяльністю і будує освітні заклади і церкви. Виділив значні кошти на будівництво Володимирського собору, був одним з інвесторів будівництва у Києві Політехнічного інституту.

Читайте також про доньку Ніколи Терещенка - засновницю Київського музею мистецтв Варвару Ханенко

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.