Українські бібліотеки отримають книги про Голодомор

До 80-ї річниці Голодомор-геноциду 1932-1933 років 167 бібліотек по всій Україні отримають нові тематичні набори книг про велику трагедію українського народу.

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

У книгах є описи документів, що висвітлюють причини, перебіг і наслідки Голодомору, етнографічний аспект геноциду, свідчення очевидців про страшний голод та про доброчинців, які у 1932-1933 роках допомагали вижити тим, хто голодував.

У Національній парламентській бібліотеці зберуться директори київських бібліотек, котрим передадуть набір книг філософ Євген Сверстюк, директор видавництва "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА" Іван Малкович та співкоординатор Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років Іван Васюник.

Час і місце заходу: 12 листопада, вівторок, 12:00. Київ, Національна парламентська бібліотека України (загальний читальний зал №1, вул. Грушевського, 1).

Одна із книг — спеціальне видання Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду. Інші книги було надано Міжнародним благодійним фондом "Україна 3000", видавництвом "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА" та Центром досліджень визвольного руху. Серед них такі видання:

·         "Великий терор. Сталінські чистки тридцятих років" Роберта Конквеста;

·         "Красный апокалипсис: сквозь раскулачивание и Голодомор" Дмитра Гойченка;

·         "Геноцид українців: деформація народної культури" Олесі Стасюк;

·         "Жнива скорботи: радянська колективізація і голодомор" Роберта Конквеста;

·         "Людяність у нелюдяний час. Доброчинці в часи Голодомору" (упорядники Володимир Тиліщак, Вікторія Яременко);

·         "Голодомор 1932—1933 років в Україні за документами ГДА СБУ" (упорядники Василь Даниленко (відповідальний упорядник), Людмила Аулова, Валентина Лавренюк);

·         "Голодомор на Луганщині 1932—1933 років";

·         "Свіча пам’яті: Усна історія про геноцид українців у 1932—1933 роках" Валентини Борисенко.

Як відомо, цього року відзначають 80-і роковини Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні. Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору, створений у 2010 році, вже розпочав підготовку до проведення пам’ятних заходів 23 листопада.

Дивіться також: "Історія Голоду. Читачі УП розповідають, як вижили їхні родини"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.