Вікіпедія визначила 10 найкращих фотографій пам'яток. ФОТО

Громадська організація "Вікімедіа Україна" підвела підсумки конкурсу "Вікі любить пам'ятки - 2013", відібравши найкращі світлини. Серед фотографій-переможниць найбільше пам'яток - з Одеси, Галичини, Чернівців і Криму.

Про це повідомляє прес-служба організації.

За час проведення конкурсу від 604 учасників було отримано 35 710 фотографій, загальний розмір яких склав 109 215 мегабайт.

 Мечеть Джума-Джамі в Євпаторії (Крим). Збудована у XVI сторіччі, названа на честь фундатора, кримського хана Девлета І Герая. Фото: Євген та Ольга Махоньки

Конкурс тривав з 1 по 30 вересня з метою поширити знання про культурну спадщину світу, зібравши фото усіх пам'яток культурної спадщини та проілюструвавши ними статті у Вікіпедії.

 Архітектурний ансабль вул. Ольги Кобилянської в Чернівцях, поч. XX сторіччя. В часи Австро-Угорської імперії вулиця мала назву Панська (Герренґассе). Фото: Максим Присяжнюк

Нагородження переможців конкурсу відбудеться 9 листопада у Києві. На церемонію запрошено усіх фіналістів.

Керч (Крим). Царський Курган (IV ст. до н.е.)— одна з найбільших уцілілих поховальних споруд полісів Стародавньої Греції. Вочевидь, ідеться про Боспорську державу. Фото: Анатолій Щербак

Світлини українських учасників буде презентовано на суд міжнародного журі.

 Замок князів Острозьких у Дубно (Рівненська область). Збудований у XV сторіччі, реставрований на початку XVII-го у стилі ренесансу, бастіонного типу за сучасними італійсько-голандськими зразками. Фото: Катерина Байдужа

До 18 листопада Вікіпедія оголосить найкращого фотографа історичних пам'яток світу.

А це фото з другої десятки переможців. Дзвіниця Вознесенського монастиря в Переяславі (Київщина). Збудована в 1700 році на кошти гетьмана Івана Мазепи. Фото: Антон Петрусь

У 2012 році Україна була четвертою за кількістю сфотографованих історичних об'єктів у рамках конкурсу "Вікі любить пам'ятки".

Дивіться також:

Топ-16 переможців конкурсу Вікіпедії. ФОТО

Карпатські церкви - у списку Світової Спадщини. ФОТО

"Найісторичніша" станція київського метро - у топ-20 Європи. ФОТО

Радянська індустріальна забудова. Її зробили капіталісти. ФОТО

Замки і храми Західної України з повітря. ФОТО

Львів сьогодні і 100 років тому. ФОТО

Інші матеріали за темою "Архітектура"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.