У Києві "покращуються" меморіали Другої світової. ФОТО

Меморіали, пов'язані з визволенням Києва від нацистів, перебувають у занедбаному стані. За час, що минув від 60-річного ювілею, знакові місця, які зазвичай відвідуються під час святкування цих подій, було значно "покращено".

Про це повідомляє блогер Микола Афанасьєв.

За словами блогера, "особливо швидко "покращення" відбувалося в період 2010-2012 років".

Меморіал Невідомому солдату у парку Вічної слави має потрощені гранітні плити, зазначає автор.

 

"Покрадені бронзові елементи оформлення замінили на іржаві металеві, - пише Афанасьєв. - Через це майже всі гранітні плити навколо Вічного вогню забруднені іржею":

За словами блогера, красти бронзові елементи оздоблення почали одразу з березня 2010 року. І зараз замість оздоблення алеї з кольорових металів його "покращено на напівзітлілі дошки та перфоровані іржаві металеві листи":

 Крупний план дощок та іржі замість бронзи

На Алеї Полеглих Героїв - єдиному місці, де ще залишилися бронзові елементи оздоблення - покрадено усі їхні кріплення, пише автор:

 Зниклі кріплення

А ось як це виглядало узимку 2010 року:

Бронзові елементи починають замінюватися на залізні

Автор пише: "Покращили і музейний комплекс Великої Вітчизняної війни 1941-1945 року - парканчиком...

...та платним входом до Алеї пам'яті, закладеної до 40-річчя Перемоги...

 

....яку з серпня 2010 використовують у якості організованної громадської вбиральнi".

 Туалет на Алеї Пам'яті

Блогер нагадує, що указ президента "Про заходи у зв'язку з відзначенням 70-ї річниці визволення України від фашистських загарбників та 70-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років" вимагає від урядових органів провести "упорядкування військових поховань, ремонт та реставрацію меморіалів, пам'ятників, обелісків, пам'ятних знаків...".

Нагадаємо, з 2012 року уряд Азарова будує поруч із Алеєю Загиблих Героїв у Парку Слави новий меморіальний комплекс - алею Воїнської Слави.

Відвідини меморіалу Невідомого солдата у Парку Слави - частина державного протоколу України, разом із Меморіалом пам'яті жертв Голодомору. Їх відвідують іноземні делегації під час державних і офіційних візитів.

Дивіться також: "Битва за Київ. Як це було. ФОТО"

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.