Спецпроект

Музей Айя-Софія поки не стане мечеттю

Адміністративний суд Трабзона відхилив запит про перетворення стамбульського музею Айя-Софія на мечеть. Як повідомили турецькі джерела, остаточну долю будівлі може вирішити тільки міська рада.

Про це пише islam.com.ua.

У той же час рішення місцевого адміністративного суду стримує плани з реконструкції комплексу, спрямовані на те, щоб зробити його придатним для мусульманських богослужінь.

У квітні минулого року після довгих юридичних суперечок суд визнав право власності на будівлю за Ісламським фондом імені султана Мехмеда.

Будівлю візантійської церкви VI сторіччя, названу на честь св. Софії (Айя Софія), султан Мехмед II в 1461 році перетворив на мечеть, а в 1961 році держава відкрила в ній музей.

У зв'язку з визнанням права власності директор фонду Мазхар Йлдірімхан нагадав, що "будова, визнана мечеттю, не може використовуватися ні для яких інших цілей".

Будівлю, яка за свою історію також побувала збройовим складом і лікарнею, в 1958-1962 роках було відновлено експертами Единбурзького університету.

Теми

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.