Спецпроект

Музей Айя-Софія поки не стане мечеттю

Адміністративний суд Трабзона відхилив запит про перетворення стамбульського музею Айя-Софія на мечеть. Як повідомили турецькі джерела, остаточну долю будівлі може вирішити тільки міська рада.

Про це пише islam.com.ua.

У той же час рішення місцевого адміністративного суду стримує плани з реконструкції комплексу, спрямовані на те, щоб зробити його придатним для мусульманських богослужінь.

У квітні минулого року після довгих юридичних суперечок суд визнав право власності на будівлю за Ісламським фондом імені султана Мехмеда.

Будівлю візантійської церкви VI сторіччя, названу на честь св. Софії (Айя Софія), султан Мехмед II в 1461 році перетворив на мечеть, а в 1961 році держава відкрила в ній музей.

У зв'язку з визнанням права власності директор фонду Мазхар Йлдірімхан нагадав, що "будова, визнана мечеттю, не може використовуватися ні для яких інших цілей".

Будівлю, яка за свою історію також побувала збройовим складом і лікарнею, в 1958-1962 роках було відновлено експертами Единбурзького університету.

Теми

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.