Спецпроект

Києво-Печерський заповідник оснастили QR-кодами

Перші QR-коди встановлені на всесвітньо відомих пам'ятниках архітектури Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника. Тепер, сфотографувавши QR-код на мобільний телефон, можна отримати швидкий доступ до інформації про об'єкт.

Про це пише сайт заповідника.

"З ініціативою розробки і розміщення QR-кодів виступили співробітники науково-дослідного відділу мультимедіа технологій Києво-Печерського заповідника. Ними ж розроблений і спеціальний інтернет-ресурс, який дозволить українським та іноземним туристам швидше ознайомитися з історією пам'ятників архітектури на українській, російській і англійській мовах", - зазначається у повідомленні.

QR-коди у Києво-Печерському заповіднику не перші в Україні. У столиці QR-коди вже встановлені, зокрема, на арці Дружби народів, Музеї історії Києва, Музеї російського мистецтва, Музеї мистецтв імені Варвари і Богдана Ханенків. Оснащені QR-кодами і ряд пам'ятників архітектури Феодосії.

"Для сканування необхідно встановити на смартфон або телефон спеціальнйи додаток: QR Reader, QR Code Scanner, QuickMark або інші програмні додатки, доступні для мобільного пристрою", - йдеться у повідомленні.

Теми

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.