Спецпроект

Музей родини Достоєвських відкрили на Вінниччині

Музей родини класика світової літератури Федора Достоєвського відкрився в с.Войтовці Літинського району Вінниччини, де народився його батько.

Про це пише ukrinform.ua.

Ініціатор створення музею - краєзнавець і дослідник історії роду Достоєвських, директор Липовецького районного архіву Олександр Роговий.

"Нам вдалося встановити, що сім'я Федора Михайловича Достоєвського походить з України. У нас, на Ліповиччині, народився його батько. Свідчення цього - знайдений запис у метричній церковній книзі про народження Михайла Достоєвського, який з'явився на світ саме у Війтівцях. Щоб вшанувати великого письменника і його рід, ми й ініціювали створення музею родини Достоєвських в селі", - повідомив Роговий.

Музей відкрили на базі місцевої школи. До його створення долучилися фахівці обласного краєзнавчого музею та Вінницького обласного архіву.

Один з головних експонатів нового музею - копія запису в церковній книзі про народження Михайла Достоєвського у Війтівцях. Відомо, що батько Федора Достоєвського тут виріс і саме звідси поїхав на навчання до Москви, де став лікарем. А дід письменника був у подільському селі священиком.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.