Мер Донецька готовий перейменувати Ленінський район, але треба спонсора

Донецький міський голова Олександр Лук'янченко готовий підтримати ідею перейменування Ленінського району міста на Юзівський, якщо знайдеться спонсор, що сплатить усі витрати.

Про це він заявив у вівторок на прес-конференції, повідомляють "Новости Донбасса".

"Ніяких звернень (з приводу перейменування) у мене на даний момент немає. Якщо ті, хто пропонують, скажуть за чиї гроші це зробити, то я це зроблю із задоволенням", - сказав він.

Раніше комісія з розвитку духовності, моралі, культури, благодійності і міжнаціональних відносин Громадської ради при Донецькій облдержадміністрації звернулася до губернатора Андрія Шишацького з пропозицією перейменувати Ленінський район міста на Юзівський.

Це пропонують зробити в рамках святкування 200-річчя засновника Донецька, валійського інженера і промисловця Джона Юза, яке відзначатиметься наступного року

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.