Спецпроект

Українці напишуть послання до 100-ої річниці Голодомору

Напередодні відзначення 80-х роковин Голодомору-геноциду 1932-1933 років громадські активісти у Києві та інших містах розгорнуть велике полотно, на якому усі охочі зможуть залишити своє послання до українців майбутнього.

Послання адресоване "нащадкам, які через 20 років вшановуватимуть 100-і роковини трагедії Голодомору", повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Полотна з усієї України розгорнуть 23 листопада біля Меморіалу пам’яті жертв Голодомору в Києві.

Участь у написанні послань візьмуть відомі мистецькі діячі, громадські активісти та історики, зокрема лідер рок-гурту "Гайдамаки" Олександр Ярмола і історик, дослідник архівів КГБ Олександр Іщук.

Час і місце заходу: 5 листопада, вівторок, 13:00, Київ, пам’ятний знак жертвам Голодомору 1932-1933 років (Михайлівська площа).

Цією акцією розпочнеться кампанія, організована Громадським комітетом пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні.

Напередодні Комітет звернувся до територіальних громад з проханням написати послання до нащадків, яким випаде обов’язок вшановувати соті роковини трагедії. Таке прохання отримали усі села та міста України, представники яких привезуть листи до Києва 23 листопада. Послання з усієї України стануть сторінками нового тому Національної книги пам’яті.

Як відомо, цього року відзначають 80-і роковини Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні. Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору, створений у 2010 році, вже розпочав підготовку до проведення пам’ятних заходів 23 листопада.

Дивіться також: "Історія Голоду. Читачі УП розповідають, як вижили їхні родини"

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.