Митрополита Шептицького нагородили за порятунок євреїв

Американська організація боротьби з антисемітизмом нагородила митрополита Андрея Шептицького за "відвагу та героїзм у порятунку євреїв" у часи Другої світової війни.

Про це повідомляє BBC з посиланням на Антидифамаційну лігу.

Шептицького, який очолював Українську греко-католицьку церкву від 1900 року і до своєї смерті у 1944-у, посмертно вшанували нагородою імені Яна Карського.

Американська організація відзначила "сміливі зусилля" Андрея Шептицького із порятунку українських євреїв, адже митрополит надавав їм фальшиві документи та притулок у часи, коли такі дії каралися смертю.

"Можна лише здогадуватись, скільки невинних життів було врятовано завдяки зусиллям цієї небайдужої людини", - сказав Абрахам Фоксман, національний директор Антидифамаційної ліги, який пережив Голокост.

Відзнаку отримав родич митрополита - професор Єжи Вейман.

"Головним прагненням [Андрея Шептицького] як Божої людини було нести людям розраду і рятувати їх, незалежно від національності та походження", - відзначив пан Вейман у своєму виступ.

Антидефамаційна ліга нагадала, що митрополит Андрей Шептицький прямо виступав проти переслідувань євреїв у зверненнях і до вірян, і безпосередньо до нацистського керівництва.

Він, зокрема, написав листа голові СС Гайнріхові Гіммлеру, протестуючи проти вбивств євреїв і скаржачись, що до цього змушують українських поліцаїв. А його пастирське послання "Не убий", що закликало не йти на "політичні вбивства", зачитували в кожній церкві.

За словами Абрагама Фоксмана, Андрей Шептицький рятував євреїв не тільки особисто, а й опосередковано, завдяки своїй твердій моральній позиції, яка впливала на вчинки інших людей.

"Український націоналізм Андрея Шептицького, націоналізм співчуття й навіть любові до єврейських сусідів – це той націоналізм, який євреї всього світу приймають і підтримують", – наголосив він.

На церемонії нагородження також був присутній Пол Хомницький, єпископ української католицької єпархії в Стемфорді, штат Коннектикут. Він передав послання голови УГКЦ Святослава Шевчука, який щиро схвалив відзначення Шептицького.

"Із трясовини війни, ненависті, нетерпимості й смерті, з глибини цього мовчання і темряви виходило дуже мало світла - голосів розуму, терпимості й людяності, - сказав єпископ Хомницький. - Але в особі митрополита Андрея Шептицького ми мали дуже яскравий промінь надії, потужний голос розуму і людяності".

Нагороду за "відвагу допомоги" Антидифамаційна ліга встановила 1987 року; 2011-го їй присвоїли ім'я польського дипломата Яна Карського, який дав Заходу одне з перших свідчень про винищення євреїв нацистами.

Дивіться також інші матеріали:

Професор Шимон Редліх: "Шептицький заперечував расизм"

"Коли я називаю Шептицького святим, я не перебільшую"

Поляк вимагає від "Яд-Вашем" визнати Шептицького Праведником світу

Українці - одні з найбільших рятівників євреїв під час Другої світової

Єврейські діти митрополита Андрея Шептицького

Інші матеріали за темою "Шептицький"

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.