Спецпроект

Музей мистецтв Прикарпаття показав твори сакрального мистецтва

Музей мистецтв Прикарпаття представив на огляд ікону "Христос Пантократор" та скульптуру Святого Іона, які вдалося врятувати за кошти меценатів.

Про це пише paralleli.if.ua.

"Ми представляємо дві роботи: скульптуру та ікону, які реставрував наш фахівець Зиновій Крок. Ця клопітка робота є швидше консервацією творів мистецтва, аніж їх реставрацією", - зазначив на урочистому представлені творів директор Музею мистецтв Прикарпаття Михайло Дейнега.

Відновлення творів сакрального мистецтва тривало 11 місяців. Найважче, кажуть фахівці, було працювати над консервацією їх дерев’яної основи, яку майже повністю зруйнував час. Для цього застосовували складну технологію. На лику Христа ікони майстрам вдалося відновили його очі та вуста, які були видряпані вандалами.

Відомо, що ікону "Христос Пантократор" відносять до 19 століття, а скульптуру Святого Іона датують 18ст. Обидві цінності потрапили до музею з церковних складів Прикарпаття у 80-х роках. Відтоді на їх реставрацію в музею не вистачало коштів.

Порятунок творів сакрального мистецтва провели в рамках акції "Повернуті з небуття", яка розпочалась в 2006 році. З того часу музейникам вдалося врятувати 35 шедеврів.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.