В Інституті нацпам'яті говорили про пам'ять Голодомору

Про це повідомляє офіційний сайт УІНП.

За словами директора інституту Валерія Солдатенка, в рамках державних заходів до 80-річчя "масштабної трагедії українського та інших народів колишнього СРСР" науковцями УІНП підготовлено та видано друком збірник наукових праць "Голод 1933. Українці".

Серед авторів цього 526-сторінкового видання –  дослідник історико-демографічних аспектів Голодомору, професор Стівен Віткрофт (Мельбурн, Австралія), один із публікаторів документів з проблеми Голоду 1932–1933 років професор Віктор Кондрашин, завідувач відділу Інституту історії України НАН України, доктор історичних наук Георгій Касьянов – піонер дослідження конструювання в політико-ідеологічному (публічному) та науковому дискурсах кінця 1980-x – початку 2000-x образу Голодомору як одного з ключових символів у переосмисленні радянського періоду в Україні.

Статті збірника дають історико-документальне уявлення про перебіг Великого Голоду не тільки в Україні, але й регіонах з проживанням українців – на Кубані та Ставропіллі, повідомляє УІНП.

Докладно проаналізовано сучасну історіографію Голодмору 1932–1933 рр., подано бібліографію праць з проблеми "Голодомор та формування національної пам’яті українського народу".

Також співробітниками УІНП, доктором історичних наук Дмитром Вєдєнєєвим та кандидатом історичних наук Дмитром Будковим підготовлено монографію "Заручниця глобального протистояння. Трагедія Великого Голоду 1932–1933 рр. в Україні у контексті "холодної війни" (1945–1991 рр.)".

У монографії на основі раніше засекречених документів ЦК Компартії України, радянських органів державної безпеки  уперше комплексно розглянуто вирішальний вплив інформаційно-психологічного протистояння як центрального елементу "холодної війни" між Заходом і Сходом на формування концепції "Голодомору-геноциду" по відношенню до трагедії Великого Голоду 1932–1933 років в Україні.

Причини та змістовне навантаження творення концепції "штучного голоду" подаються авторами на широкому тлі запеклої психологічної війни між двома воєнно-політичними блоками.

Висвітлюються, зокрема, зусилля центрів ідеологічної та інформаційної боротьби, установ "радянологів" та офіційної радянської історіографії, спеціальних служб західних держав та СРСР, закордонних центрів українських націоналістів із використання теми Голоду 1932–1933 рр. у глобальному протистоянні із своїми цивілізаційними противниками.

Керівники та наукові співробітники Інституту взяли участь у низці прилюдних наукових заходів, зокрема, у міжнародній науковій конференції "Голод в Україні у першій половині ХХ століття: причини та наслідки" та міжнародному симпозіумі "Голодомор 1932–1933 рр. в Україні:історія і пам’ять".

На пленарному засіданні круглого столу було заслухано низку доповідей:

- ВОРОНІНА Віктора Миколайовича, першого заступника голови Державної архівної служби України, кандидата історичних наук на тему: "Архівні ресурси України як джерело поглибленого дослідження трагедії Голодомору 1932–1933 рр. в Україні";

- КАСЬЯНОВА  Георгія Володимировича, завідувача відділу новітньої історії та політики Інституту історії України НАН України, доктора історичних наук, професора: "Історичне пізнання і політична інструменталізація історії (на прикладі Голоду 1932–1933 років)";

- ВЄДЄНЄЄВА Дмитра Валерійович,  заступника директора УІНП з наукових питань, доктора історичних наук, професора: "Вплив інформаційно-психологічного протиборства доби "холодної війни" (1945–1991 рр.) на формування концепції "Голодомору-геноциду".

В обговоренні взяли участь один із очільників "Фундації Українського Геноциду-США", знаний громадський діяч Микола Кочерга, керівник сектору історико-енциклопедичних досліджень Інституту історії України НАНУ Валерій Васильєв, кандидат історичних наук Наталія Татусь, начальник Галузевого державного архіву МВС України, доктор історичних наук, професор Олександр Уткін, наукові співробітники УІНП.

Дивіться також інші матеріали за темою "Український інститут національної пам'яті"