Спецпроект

Депутати заважають Музею Шевченка реформуватися - заява. ОНОВЛЕНО

Комітет ВР з питань культури і духовності, очолюваний В'ячеславом Кириленком, ставиться до колективу столичного музею Шевченка неконструктивно та заважає йому готуватися до 200-річчя Кобзаря.

Про це йдеться у заяві музею, яку цитує ukrinform.ua:

"На вимогу Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності ініціюються неконструктивні громадські обговорення, через які колектив просто не може працювати в нормальному режимі. На безплідні багаточасові обговорювання витрачається дорогоцінний час, а до 9 березня залишилося 4 місяці!", - наголошують музейники.

За їхніми словами, замість конструктивних пропозицій щоразу звучать лише вимоги повернути попередню експозицію:

"Наголошуємо, що експозиція музею не змінювалася з 1989 року. Адже у 2006 році відбулося оновлення експозиції на базі попередньої (1989 року) і концептуально вона лишилася незмінною: монографічний спосіб, за хронологічно-тематичним принципом побудови експозиції.

У цьому зв'язку так звану "оновлену" (до речі, за один лише місяць!) експозицію 2006 року відвідували переважно учні та студенти, яких приводили викладачі. Шевченка представляли так само, як і 25 років тому!

Саме тому на обговоренні концепції нової експозиції музею Євген Сверстюк зазначив, що "Експозиція була зроблена не для того, щоб ми полюбили Тараса Шевченка, а щоб ми з допомогою Шевченка полюбили совєтський режим".

До того ж, експозиція 2006 року була перенасиченою експонатами, що відволікало увагу відвідувачів, також було відсутнє відповідне експозиційне обладнання для представлення оригіналів, ідеться у заяві.

Саме тому впродовж років оригінали графіки Шевченка (акварелі) показувалися лише в березні-травні, під час Шевченківських днів, і це при тому, що Національний музей Тараса Шевченка зберігає 90% художнього доробку митця, наголошують музейники.

ОНОВЛЕНО 27.11.2013:

З аналогічною заявою колектив музею звернувся до президента Віктора Януковича.

"Плідно працювати в умовах постійного психологічного пресингу та цілеспрямованої інформаційної кампанії з дискредитації Музею і його колективу – неможливо", йдеться у відкритому листі на ім'я Януковича.

Завдяки указу президента 257/2012 "Про додаткові заходи з підготовки та відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка", в 2013 році розпочалися довгоочікувані ремонтно-реставраційні роботи, по завершенню яких оригінали творів Шевченка і інші 90 тис. експонатів переїдуть у більші, спеціально обладнані приміщення, наголошують музейники.

Однак, йдеться у листі, всі ці позитивні зрушення висвітлюються у деяких ЗМІ як знищення музею.

"Представники "української громадськості", за підтримки голови Комітету Верховної Ради з питань культури і духовності В’ячеслава Кириленка, збурюють суспільство та оприлюднюють у пресі відверто неправдиві факти про ремонтно-реставраційні роботи та нову експозицію музею, мовляв тут будують підземний паркінг, ресторан, багатоповерхівку?! - бідкаються музейники. - Ми турбуємося, чи хтось зрештою відповість за відверту брехню на адресу музею?"

"Тому до 200-річчя необхідно створити нову експозицію, в якій буде представлено увесь творчий здобуток митця без ідеологічного нашарування минулого та суб’єктивної інтерпретації сучасності, - йдеться в листі. - Українці заслуговують на європейського рівня експозицію в музеї Тараса Шевченка!"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.