Спецпроект

На музей Пінзеля державні кошти не надійшли

Дах музею Іоана Пінзеля у Львові, що на площі Митній, ремонтуватимуть за кошти міського бюджету. Державні кошти на ці роботи досі не надійшли.

Про це пише zaxid.net.

Як повідомив міський голова Львова Андрій Садовий, цього року тут виконуватимуть ті види робіт, для яких не є важливими погодні умови: "Роботи не будуть залежати від погоди… Є проблема коштів, відсутності співфінансування. Ми чекали, що будуть державні кошти. Всі обіцяли, але сьогодні ні копійки нема".

Андрій Садовий додав, що у фінансистів є зауваження, мовляв, цей музей може почекати на кошти, які заблоковані у казначействі.

"Це не може чекати, це наша з вами пам’ять. Маючи Пінзеля, який є одним з кращих митців світу, виставка якого захоплювала у Луврі, ми не можемо не цінувати його у Львові", – сказав міський голова.

З міського бюджету на ремонт покрівлі музею виділили 2,9 млн грн.

Заміну даху музею обіцяють завершити через 4-5 місяців. Тут планують замінити мідне покриття даху, частково підсилити та замінити дерев’яні конструкції.

Дах музею Пінзеля у Львові мали почати реставрувати у серпні.

Музей Пінзеля — музей сакральної барокової скульптури Іоана Георга Пінзеля у Львові. Будівлю музею звели у ХVII столітті, тоді це був костел черниць-кларисок. Костел мав 11 вівтарів. У XVII столітті тричі страждав від воєн: у 1648, 1656 і 1672 роках. В середині XVIII століття його перебудували у стилі бароко. Після передачі Львова і Галичини у склад Австро-Угорщини монастир закрили, тут був склад тютюну, потім шпиталь. З 1945 року порожній костел кларисок передали у склад Львівської картинної галереї (тепер Львівська національна галерея мистецтв ім. Б. Возницького).

Теми

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.