Спецпроект

На музей Пінзеля державні кошти не надійшли

Дах музею Іоана Пінзеля у Львові, що на площі Митній, ремонтуватимуть за кошти міського бюджету. Державні кошти на ці роботи досі не надійшли.

Про це пише zaxid.net.

Як повідомив міський голова Львова Андрій Садовий, цього року тут виконуватимуть ті види робіт, для яких не є важливими погодні умови: "Роботи не будуть залежати від погоди… Є проблема коштів, відсутності співфінансування. Ми чекали, що будуть державні кошти. Всі обіцяли, але сьогодні ні копійки нема".

Андрій Садовий додав, що у фінансистів є зауваження, мовляв, цей музей може почекати на кошти, які заблоковані у казначействі.

"Це не може чекати, це наша з вами пам’ять. Маючи Пінзеля, який є одним з кращих митців світу, виставка якого захоплювала у Луврі, ми не можемо не цінувати його у Львові", – сказав міський голова.

З міського бюджету на ремонт покрівлі музею виділили 2,9 млн грн.

Заміну даху музею обіцяють завершити через 4-5 місяців. Тут планують замінити мідне покриття даху, частково підсилити та замінити дерев’яні конструкції.

Дах музею Пінзеля у Львові мали почати реставрувати у серпні.

Музей Пінзеля — музей сакральної барокової скульптури Іоана Георга Пінзеля у Львові. Будівлю музею звели у ХVII столітті, тоді це був костел черниць-кларисок. Костел мав 11 вівтарів. У XVII столітті тричі страждав від воєн: у 1648, 1656 і 1672 роках. В середині XVIII століття його перебудували у стилі бароко. Після передачі Львова і Галичини у склад Австро-Угорщини монастир закрили, тут був склад тютюну, потім шпиталь. З 1945 року порожній костел кларисок передали у склад Львівської картинної галереї (тепер Львівська національна галерея мистецтв ім. Б. Возницького).

Теми

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.