Спецпроект

Бахчисарайський музей отримав унікальну колекцію монет

Американець кримськотатарського походження Абдураїм Деміраяк приніс у дар Бахчисарайському заповіднику нумізматичну колекцію з 137 унікальних монет, яку він збирав 50 років.

Про це пише ukrinform.ua.

За словами самого колекціонера, монети, які друкувалися в стародавній столиці кримського держави - ​​Бахчисараї, унікальні, їх пошук був пов'язаний з великими труднощами, і в світі їх залишилося дуже мало.

"Я приношу їх в дар Бахчисарайському заповіднику як свідчення того, що в Криму жили, живуть і будуть жити кримські татари", - заявив він журналістам.

У колекції дарувальника також унікальні китайські монети династії Мін, які можна побачити в Британському музеї. Стане доступна відвідувачам Бахчисарайського музею та індійська частина колекції, представлена ​​двома найменшими в світі золотими монетами діаметром 6 мм. Є і монети періоду Великих Моголів. Гордістю ж колекції Деміраяка є перська бронзова монета віком 2400 років, на якій зображений цар Дарій з луком і списом.

Як повідомили в Міністерстві культури Криму, в 1997 році до 80-річчя Бахчисарайського музею Абдураїм Деміраяк вже передавав в дар Бахчисарайському історико-культурному заповіднику колекцію монет Кримського ханства, Золотої Орди і нумізматичні знаки ряду європейських держав.

У структуру Бахчисарайського державного історико-культурного заповідника входять музеї Ханський палац, Чуфут-Кале, Мангуп-Кале, Ескі- Кермен, Будинок-музей Ісмаїла Гаспринського, Музей археології і печерних міст і низка інших пам'яток і музеїв.

Теми

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.