Спецпроект

Бахчисарайський музей отримав унікальну колекцію монет

Американець кримськотатарського походження Абдураїм Деміраяк приніс у дар Бахчисарайському заповіднику нумізматичну колекцію з 137 унікальних монет, яку він збирав 50 років.

Про це пише ukrinform.ua.

За словами самого колекціонера, монети, які друкувалися в стародавній столиці кримського держави - ​​Бахчисараї, унікальні, їх пошук був пов'язаний з великими труднощами, і в світі їх залишилося дуже мало.

"Я приношу їх в дар Бахчисарайському заповіднику як свідчення того, що в Криму жили, живуть і будуть жити кримські татари", - заявив він журналістам.

У колекції дарувальника також унікальні китайські монети династії Мін, які можна побачити в Британському музеї. Стане доступна відвідувачам Бахчисарайського музею та індійська частина колекції, представлена ​​двома найменшими в світі золотими монетами діаметром 6 мм. Є і монети періоду Великих Моголів. Гордістю ж колекції Деміраяка є перська бронзова монета віком 2400 років, на якій зображений цар Дарій з луком і списом.

Як повідомили в Міністерстві культури Криму, в 1997 році до 80-річчя Бахчисарайського музею Абдураїм Деміраяк вже передавав в дар Бахчисарайському історико-культурному заповіднику колекцію монет Кримського ханства, Золотої Орди і нумізматичні знаки ряду європейських держав.

У структуру Бахчисарайського державного історико-культурного заповідника входять музеї Ханський палац, Чуфут-Кале, Мангуп-Кале, Ескі- Кермен, Будинок-музей Ісмаїла Гаспринського, Музей археології і печерних міст і низка інших пам'яток і музеїв.

Теми

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.