Спецпроект

На реставрацію "Церкви Спаса на Берестові" виділили 9 мільйонів. ФОТО

Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник 6 листопада за результатами тендеру уклав угоду з ТОВ "Спеціальна науково-реставраційна проектно-будівельно-виробнича майстерня "Україна-Реставрація" на реставраційно-консерваційні роботи та пристосування пам’ятки архітектури "Церква Спаса на Берестові". Вартість угоди склала 9,14 млн грн.

Про це пишуть nashigroshi.org.

Згідно з техзавданням стан пам’ятки визначений як частково аварійний: зафіксовані підвищена вологість стін та склепінь споруди, замокання фундаментів від поверхневих вод.

У церкві повинні до кінця року замінити покриття, влаштувати гідро- і пароізоляцію, провести біо- та вогнезахисну обробку дерев’яних конструкцій, уражені частини укріпити або протезувати, замінити мідне покриття даху, куполів, бань та барабанів з влаштуванням нової системи водовідводу, організувати тимчасовий водовідвід для зливових вод, ліквідувати просідання відмостки, здійснити профілактичний ремонт мереж електроосвітлення даху. Окрім того мають відреставрувати ікони на главках і хрести, а також позолотити бані і хрести.

Церква Спаса на Берестові

Церква Спаса на Берестові – пам’ятка архітектури XI–XII ст. Під Берестовим мається на увазі давня історична місцевість Києва, княже село на території нинішніх парку Слави і частково – Києво-Печерської лаври. Церква розташована за межею фортечних мурів лаври, проте входить до складу Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника. Побудована у період правління Володимира Мономаха, після зруйнування Києва у 1240 р. тривалий час була в занепаді, однак у 1640–1644 роках зусиллями Київського митрополита Петра Могили була відбудована у стилі українського бароко і заново розписана. На початку XIX ст. прибудована триярусна дзвіниця в стилі класицизму. Частина фундаментів законсервована. У храмі збереглися фрагменти фресок XII ст. і розписи XVII ст.

Теми

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.