Спецпроект

У Стамбулі вперше з'явиться міський музей

Ідея такого музею виникла ще 20 років тому. Той факт, що у Стамбула, який був столицею цілої імперії, досі немає міського музею, в той час як практично в усіх інших містах вони є, довгий час залишався приводом для дебатів.

Про це пише blackseanews.net.

Нинішній мер Стамбула, Кадір Топбаш, заявив, що проект музею готовий, і залишилося тільки провести тендер на його спорудження. Про заснування музею, як очікується, буде оголошено до того, як пройдуть вибори до місцевих органів влади, намічені на березень 2014 року.

В музеї будуть представлені всі аспекти життя міста-гіганта, його культурне і соціальне життя, розваги в різні історичні періоди існування, макети головних архітектурних будівель, таких як мечеть Сулейманіє або "Мармарай", підводний залізничний тунель, продовжений під Босфором, який з'єднує європейську та азіатську частини міста.

Минуле і сьогодення Стамбула буде представлено в 46 галереях міського музею, який, як планується, буде побудований поруч з музеєм "Панорама 1453", що розповідає про завоювання Константинополя турками-османами, по сусідству зі стамбульським музеєм-палацом Топкапи. У планах також побудувати планетарій поруч з музеєм.

Основні факти історії, географії, сільського господарства, промисловості, природи і культури, а також національна кухня Стамбула демонструватимуться відвідувачам міського музею. Крім того, кожній з 39 адміністративних одиниць Стамбула буде надано місце в музеї, щоб продемонструвати особливості кожного району муніципалітету.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.