Спецпроект

Мистецька презентація одного портрета пройшла в Чернігівському музеї. ФОТО

25 жовтня о 15-00 в Чернігівському художньому музеї імені Григорія Галагана відбувся мистецький захід "Виставка однієї картини Василя Братанюка "Портрет Миколи Личка". Творча зустріч з Миколою Личком (м.Санкт-Петербург)".

Про це пише prostir.museum.

Василь Іванович Братанюк (1964 р.н.) - представник петербурзької школи живопису, є членом Петербурзького відділення Спілки художників Росії з 1997 року та членом Правління "Товариства передвижних художніх виставок ХХІ століття (Санкт-Петербург)".

Серед портретів В.Братанюка особливе місце посідають портрети творчих особистостей. Один з таких творів презентували на виставці однієї картини.

Портрет є глибокопсихологічним, він чудово відображає як зовнішні особливості, так і внутрішній світ портретованого.

Це портрет чернігівчанина, соліста ленінградської естради Миколи Григоровича Личка – особистості, яка все своє життя присвятила мистецтву. Цей портрет автор люб’язно передає в дар художньому музею.

Микола Григорович Личко народився в селі Олишівці Чернігівської області у 1931 році.

По закінченні війни родина Миколи Григоровича переїхала до міста Чернігів, де батько працював на залізниці. Після сьомого класу Микола Личко їде на короткий термін до Ленінграду, де мешкала його тітка. Але там він вирішив залишитися назавжди.

Теми

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.