Донецьк не має грошей на ремонт мозаїк Алли Горської. ФОТО

Донецький міський голова Олександр Лукʼянченко заявиви, що у бюджеті міста наразі немає грошей на реконструкцію школи №5 та унікальних мозаїк на її стінах.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

"Якщо все інше не зробити, то мозаїка зовсім не буде виглядати нормально, – заявив Лукʼянченко. – Тому потрібно комплексно. А на комплексну реконструкцію у нас поки грошей немає".

Донецький міський голова пообіцяв перевірити, чи входить школа з мозаїками у вже створений перелік обʼєктів реконструкції.

 Загалом на стінах школи 8 панно на торцях класів (площею 10 кв.м.) і одне центральне (площею 130 кв.м.). Це панно "Космос" на торці класу. Фото: infodon.org.ua

Мозаїки, площа яких сягає 200 квадратних метрів, у 60-х роках минулого століття створили художники-монументалісти Алла Горська (київська художниця, дисидентка, убита в 1970-му за досі нез'ясованих обставин), Григорій Синиця (автор проекту), Галина Зубченко, Віктор Зарецький та інші.

 Панно "Стихія води". Фото: rferl.org

У 2012 році мозаїки внесли до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, однак грошей на реставрацію ані місто, в комунальній власності якого є школа, ані держава так і не виділили.

Панно "Верба". Фото: chtoby-pomnili.com

Станом на 2008 рік, коли 35% площі мозаїки потребували реставрації, вартість процесу оцінювали у 200 тисяч гривень.

Фрагмент панно "Надра"

Мозаїки у Донецьку - одні з небагатьох уцілілих монументальних художніх композицій авторства Алли Горської. Частину її творів було знищено КГБ, зокрема, вітраж у холі Київського університету імені Шевченка.

Центральне панно "Прометеї" - шахтар, який передає вогонь металургу. Спершу проект передбачав, що тут буде панно "Україна" - українка з книгою і діти, які тягнуться до знань. Тодішня донецька влада підтримувала такий проект, але в Києві "зарубали" панно, розцінивши його як прояв націоналізму

Архітектором експериментальної школи №5 у Донецьку (збудована у 1966 році) був легендарний український зодчий Йосип Каракіс.

Дивіться також інші матеріали за темами "Живопис" та "УРСР"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.