Спецпроект

Музей науки в Лондоні дослідив майбутнє 3D друку. ФОТО

3D друковані об'єкти представили журналістам на виставці "3D: друк майбутнього" в музеї науки в Лондоні 8 жовтня 2013, за день до її публічного відкриття.

Про це пише epochtimes.ru.

Друк на тривимірних принтерах зараз в основному виробляється з використанням пластику, але фактично для виготовлення об'ємних моделей може бути використаний будь-який матеріал, включаючи, наприклад, шоколад. З 3D принтером фахівці різних областей пов'язують майбутній розвиток. Так у промисловості проектувальник може виготовити вигадану нову деталь на принтері, а дизайнер інтер'єру - реалізувати якийсь бажаний предмет.

В Лондонському музеї представлені об'єкти, виготовлені на 3D-принтері

Навчившись користуватися таким пристроєм, людина в майбутньому зможе сама виготовити будь-яку необхідну деталь в домашніх умовах, не звертаючись для цього в спеціальні сервіси для постачання виготовлених на заводах деталей. Це може бути зламана деталь автомобіля або якого-небудь побутового обладнання. Останні розробки вчених говорять про те, що незабаром такий 3D принтер може створити без особливої ​​підготовки будь-хто, маючи комп'ютер з необхідною програмою. Зараз розробкою 3D принтерів займаються провідні світові технологічні компанії. Наприкінці вересня 2013 японський Yahoo представив прототип 3D принтера, оснащений голосовим пристроєм, який дозволить друкувати потрібні об'єкти, давши голосову вказівку принтеру.

Серед переваг 3D друку виділяють також нанесення меншого збитку екології в порівняння з промисловим виробництвом, меншу енерговитратність, споживання менших грошових і людських ресурсів.

Серед противників впровадження технології 3D друку - компанії - правовласники. За прогнозами аналітиків, з впровадженням такої технології різко збільшаться крадіжки інтелектуальної власності, від чого збитки компаній кожен рік становитимуть до 100 млрд доларів.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.