Спецпроект

Ермітаж вкотре підняв ціну на вхідні квитки

Російський Державний музей Ермітаж підняв вартість вхідних квитків на 50 рублів - до 300 рублів, повідомляє у вівторок в офіційному блозі в Twitter прес-служба музею, відзначаючи, що нова ціна діє вже з 1 жовтня.

Про це пише ria.ru.

У мікроблозі в Twitter прес-служба запевнила, що для петербуржців і гостей міста зберігається можливість раз на місяць відвідати Ермітаж абсолютно безкоштовно кожен перший четвер місяця.

Ермітаж вже не вперше раз піднімає вартість квитків. Так з лютого поточного року громадяни Росії і Білорусії замість 200 рублів платять за вхід до музею 250 рублів. Іноземці - 400.

Державний Ермітаж - найбільший в Росії і один з найбільших у світі художніх і культурно-історичних музеїв, федеральна державна бюджетна установа культури. На сьогодні колекція музею налічує близько трьох мільйонів творів мистецтва і пам'ятників світової культури, починаючи з кам'яного віку і до нашого століття.



Теми

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.