На Львівщині будують пам'ятник жертвам Голокосту

У містечку Рава-Руська (Львівська область) будуть меморіал загиблим у роки Другої світової війни євреям.

Проект реалізують за підтримки німецького уряду та ініціативи Берлінського офісу американського єврейського комітету, повідомляє Радіо Свобода.

Меморіал у Рава-Руській облаштовують на місці, де в роки німецької окупації було вбито п’ять тисяч євреїв, у тому числі жінок, дітей і літніх людей. Більшість із них були мешканцями Рава-Руського ґетто, а також утікачами з потягів, що везли євреїв у табір смерті у Белжець (нині територія Польщі).

У радянський час землю звідти вивозили на дороги. Поруч із планованим меморіалом пам’яті розташовано єврейський цвинтар, де збереглися старі плити. Тут зведуть стіну пам’яті. 

"Цих людей вбили, нікого не ховали, всіх просто закинули в спільну могилу, - зазначив представник комітету Моріс Герфшт. - Коли ми сюди приїхали, то кості були скрізь. Було дуже боляче на це дивитись, бо за єврейським законом, душа неспокійна, коли її тіло неспокійне", – каже Моріс Герфшт.

За даними дослідників, загалом у Раві-Руській нацисти вбили близько 17 тисяч євреїв. 

До війни більшість мешканців містечка складали євреї. Після німецької окупації корінних жителів майже не залишилось, а з 6 тисяч євреїв у місті вижили близько 20, яких переховали місцеві жителі, ризикуючи власним життям.

Меморіали облаштують ще на чотирьох місцях масового розстрілу євреїв

Мер Рава-Руської Ірина Верещук наголосила, що трагедія євреїв, які жили у місті, творили його атмосферу, це важлива історія міста, про яку потрібно пам’ятати і пошанувати загиблих, турбуватись про місце їхнього поховання.

До кінця осені цього року меморіал планують повністю збудувати, а вже навесні відкрити. У рамках "Програми облаштування місць масового розстрілу євреїв під час Другої Світової війни у гідні місця пам’яті" наступного року буде пошановано ще чотири таких місця в Україні.

Дивіться також інші матеріали за темами "Євреї", "Голокост" і "Монументи"

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.