Спецпроект

В Білорусі, у палаці Тизенгауза відкриється музей

У палаці Тизенгауза Поставського району Білорусі відкриється музей. Це результат спільного проекту Поставського району Вітебщини і Рокішського Литви. Він відбувся у рамках програми транскордонного співробітництва з розвитку туризму.

Про це пише tio.by.

Поставський палац Антонія Тизенгауза, за словами старожилів, у радянський час був доведений до такого жахливого стану, що його навіть хотіли знести. Допоміг компромісний варіант з перетворенням будівлі під корпус районної лікарні.

Раїса Кураченка, директор районного краєзнавчого музею, філією якого і стають підвальні приміщення палацу не приховує радості від майбутньої події, адже зараз музей хоч і розміщується на центральній площі міста Постав, але будівля колишнього заїзного будинку XVIII століття дуже мала. Наприклад, експозиція розташовувалася всього на 175 кв. м.

Спочатку планувалося, що нові площі будуть передані під зібрання, присвячені історичній спадщині славетного роду. Але виявилося, що є можливість розмістити тут і матеріали, присвячені Поставському регіону в цілому. На сьогоднішній день практично завершено реконструкцію, закуплені експонати і необхідне обладнання.

Напередодні в рамках проекту була проведена етнографічна експедиція по місцях, пов'язаних з життям і діяльністю Тизенгауза, пошук документів, пов'язаних з цим родом. Її досягненням стануть і копії малюнків Костянтина Тизенгауза в експозиції музею, виконані ним у Поставах, але які зберігаються в картинній галереї Каунаса. Під час експедиції була проведена фотофіксація архітектури, декору та інтер'єру будівель, всього того, що було необхідно для створення дизайн-проекту музейної експозиції, адже, на жаль, нічого рідного тут не збереглося.

Колись у Поставському палаці був найбільший в Європі орнітологічний музей, тут також зберігалися оригінали Рембрандта, Дюрера, Гобена і багатьох інших всесвітньо відомих живописців. Зараз дещо з цього знаходиться в Рокішках, щось - у Києві, а щось - в Росії. Отже, керівництво музею планує наповнити його новими культурними цінностями.

Теми

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.