АНОНС: семінар "Соціальна відповідальність українського бізнесу XX ст."

Східний інститут українознавства імені Ковальських проводить науковий семінар не тему "Корпоративна соціальна відповідальність в українській бізнес-практиці від початку ХХ до початку ХХІ ст."

Про це повідомляє Historians.in.ua.

Запрошені доповідачі:  

Ірина Шандра (Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, кафедра історії України) - "Діяльність представницьких організацій буржуазії Півдня Росії у соціальній сфері (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)"

Ханна Сюдербаум (Уппсальський університет, Швеція, факультет економічної історії) - "Філантропічні ініціативи українських бізнес-еліт в контексті розвитку соціальної відповідальності бізнесу".

Час і місце заходу: 12 листопада 2013 року, 14:00. Аудиторія 5-58 історичного факультету Харківського національного університету ім. Каразіна (Харків, пл. Свободи, 4).

Співорганізатор: Центр українських студій імені Д. І. Багалія.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.