У Росії відмовилися від "татарського ярма" і "Жовтневої революції"

Розробники концепції єдиного підручника історії Росії відмовилися від термінів "татаро-монгольське іго" і "Велика Жовтнева соціалістична революція".

Про це повідомляє Інтерфакс.

"Немає терміну "татаро-монгольське іго", - пояснив академік Російської академії наук Алєксандр Чубар'ян на засіданні ради Російського історичного товариства. - Етнічний момент пішов, і є "ярмо Золотої Орди".

За словами академіка, в ході роботи над концепцією у нього склалося враження, що всі питання російської історії зводяться до того, було татаро-монгольське ярмо чи не було - на цю тему прийшли сотні листів.

Також російські історики "під тиском громадськості" залишили в концепції підручника згадку про Жовтневу революцію [восени 1917 року, коли партія більшовиків під керівництвом Леніна повалила республіканську владу - ІП].

Однак історики відмовилися визнати більшовицьку революцію "великою" і "соціалістичною", визначивши її як "етап Великої російської революції", повідомив заступник директора Інституту російської історії РАН Сєрґєй Журавльов.

"Є Велика французька революція, а в нас є Велика російська революція 1917 року, - пояснив історик. - І вона пройшла у своєму розвитку кілька етапів: події в лютому [перетворення імперії на республіку - ІП], події в жовтні [більшовицький переворот - ІП] і громадянська війна як продовження революції" , - пояснив історик.

Віце-спікер Держдуми РФ Людміла Швецова додала, що в концепції єдиного підручника історії не вистачає пафосу: "на погляд батьківської спільноти, розмитий героїзм".

Нагадаємо, Російське історичне товариство було створене у 2012 році - його очолив Сєрґєй Наришкін, який до того був головою президентської Комісії з протидії спробам фальсифікації історії на шкоду інтересам Росії.

Опікунську раду історичного товариства очолив президент РФ Путін. Саме ця організація розробляє однакову для всіх шкіл "канонічну" концепцію викладання історії Росії в середній школі. Саме Путін і має підписати остаточний варіант концепції та єдиного підручника історії.

У червні 2013 року 71% громадян Росії підтримував ідею написання єдиного підручника історії для школи.

Тоді ж повідомлялося, що автори концепції єдиного підручника уникають говорити про сталінські репресії. Постаті лідерів СРСР Йосипа Сталіна, Микити Хрущова та Леоніда Брежнєва планувалося розглядати в контексті тих реформ, які вони здійснили. А правління Путіна і Дмітрія Мєдвєдєва визначалося як таке, що принесло "стабільність в економіці та політичній системі".

Як відомо, на території України "монгольське іго" Золотої Орди закінчилося у 1362 році, коли війська Великого князівства Литовського і Руського розгромили ординців у битві під Синіми Водами.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.