У Росії відмовилися від "татарського ярма" і "Жовтневої революції"

Розробники концепції єдиного підручника історії Росії відмовилися від термінів "татаро-монгольське іго" і "Велика Жовтнева соціалістична революція".

Про це повідомляє Інтерфакс.

"Немає терміну "татаро-монгольське іго", - пояснив академік Російської академії наук Алєксандр Чубар'ян на засіданні ради Російського історичного товариства. - Етнічний момент пішов, і є "ярмо Золотої Орди".

За словами академіка, в ході роботи над концепцією у нього склалося враження, що всі питання російської історії зводяться до того, було татаро-монгольське ярмо чи не було - на цю тему прийшли сотні листів.

Також російські історики "під тиском громадськості" залишили в концепції підручника згадку про Жовтневу революцію [восени 1917 року, коли партія більшовиків під керівництвом Леніна повалила республіканську владу - ІП].

Однак історики відмовилися визнати більшовицьку революцію "великою" і "соціалістичною", визначивши її як "етап Великої російської революції", повідомив заступник директора Інституту російської історії РАН Сєрґєй Журавльов.

"Є Велика французька революція, а в нас є Велика російська революція 1917 року, - пояснив історик. - І вона пройшла у своєму розвитку кілька етапів: події в лютому [перетворення імперії на республіку - ІП], події в жовтні [більшовицький переворот - ІП] і громадянська війна як продовження революції" , - пояснив історик.

Віце-спікер Держдуми РФ Людміла Швецова додала, що в концепції єдиного підручника історії не вистачає пафосу: "на погляд батьківської спільноти, розмитий героїзм".

Нагадаємо, Російське історичне товариство було створене у 2012 році - його очолив Сєрґєй Наришкін, який до того був головою президентської Комісії з протидії спробам фальсифікації історії на шкоду інтересам Росії.

Опікунську раду історичного товариства очолив президент РФ Путін. Саме ця організація розробляє однакову для всіх шкіл "канонічну" концепцію викладання історії Росії в середній школі. Саме Путін і має підписати остаточний варіант концепції та єдиного підручника історії.

У червні 2013 року 71% громадян Росії підтримував ідею написання єдиного підручника історії для школи.

Тоді ж повідомлялося, що автори концепції єдиного підручника уникають говорити про сталінські репресії. Постаті лідерів СРСР Йосипа Сталіна, Микити Хрущова та Леоніда Брежнєва планувалося розглядати в контексті тих реформ, які вони здійснили. А правління Путіна і Дмітрія Мєдвєдєва визначалося як таке, що принесло "стабільність в економіці та політичній системі".

Як відомо, на території України "монгольське іго" Золотої Орди закінчилося у 1362 році, коли війська Великого князівства Литовського і Руського розгромили ординців у битві під Синіми Водами.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.