Волинські предки Достоєвського писали вірші українською - науковець

Рід класика світової літератури Федора Достоєвського, який походить з Волині, відіграв важливу роль у становленні української релігійної традиції.

Аргументом на підтвердження цього є публікація духовного вірша, підписаного Достоєвським, у збірнику "Богогласник" друкарні Почаївського монастиря (1790 році), повідомив у інтерв'ю Укрінформу професор Національного університету "Острозька академія" Петро Кралюк.

"Це ще одна ниточка, яка пов’язує Достоєвських із Волинським краєм, - зазначив Кралюк. - Можливо, автором цього вірша був один із предків Федора Достоєвського, наприклад, його дід Андрій".

За словами науковця, хоч мова вірша і мала в своїй основі церковнослов’янщину, але була наближена до української розмовної.

Вважається, що рід Достоєвських татарського походження. Їхні предки Ртіщеви прийшли із Московії на Пінщину (сучасна Білорусь) у кінці XV століття.

"Далекий предок письменника, Данило, в 1506 році отримав у володіння село Достоєво на теренах Пінщини. Від назви цього села й походить назва роду Достоєвських, - зазначив професор. - Зараз воно перебуває у складі Іванівського району Брестської області Республіки Білорусь. Проте це не білоруська, а українська етнічна територія".

Кралюк підкреслив, що насправді предки Достоєвського мешкали не стільки в Достоєві, скільки на Волині, точніше – на Ковельщині, про що неодноразово згадується в історичних документах.

У 70-х роках XVI століття тут жив якийсь Феодор Достоєвський, що служив у князя Андрія Курбського [політичний емігрант з Московії часів Івана Грозного у Велике князівство Литовське - ІП]. Під 1664 роком у селі Секунь (неподалік Ковеля) згадується ще про одного Достоєвського.

У 1775 році Достоєвські продали свій маєток Кличковичі (зараз це невелике село Турійського району Волинської області). Тоді прадід Федора Достоєвського, Григорій Гомерович, перебрався до Янушполя, де став греко-католицьким (уніатським) священиком. Два його сини теж були священиками.

Один з них, Андрій, дід письменника, служив у селі Війтівці на Поділлі в 1782-1820 роках. Йому довелося перейти з унії на православ’я.

Син Андрія Лев також служив у Війтівцях священиком. Інший син, Михайло, батько письменника, готувався до священицької кар’єри, навчався в Подільській семінарії в Шаргороді. Звідти його як одного з найкращих учнів відправили вчитися в Медико-хірургічну академію в Москву, де він осів. У Москві й народився Федір Достоєвський.

Хоча батько Федора Достоєвського опинився в Москві, але він формувався в лоні традиційної культури українського духовенства, наголосив Кралюк.

"І цю культуру, принаймні почасти, він передав своєму синові, - зазначив професор.   - Чи не звідти глибинна релігійність Федора Достоєвського, яка мало співзвучна з релігійністю російською, але яка вписується в контекст релігійних традицій України XVI-XVIIIстоліть?"

Дивіться також інші матеріали за темою "Література"

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.