Спецпроект

У Єкатеринбурзі знайдений унікальний портрет Родена. ФОТО

Портрет Огюста Родена випадково виявили серед робіт головного зодчого Свердловська 1920-1930-х років. Автор барельєфа із зображенням французького скульптора - архітектор Георгій Вальонков. Більше 70 років барельєф припадав пилом у родичів художника і був знайдений під час підготовки його персональної виставки.

Про це пише uralinform.ru.

Скульптура в числі інших експонатів була подарована Екатеринбургу дочкою архітектора, розповіли у Музеї історії Єкатеринбурга.

Портрет Родена

За словами мистецтвознавців, аналогів барельєфа немає в жодному музеї Росії. Дослідники вважають, що він був відлитий в 1926 році, коли Георгій Вальонков вже жив на Середньому Уралі. Зараз композиція потребує реставрації і найближчим часом буде недоступна широкому глядачеві.

Інші роботи одного з головних будівельників уральської столиці можна побачити в Музеї історії міста до 1 грудня 2013 року.

Теми

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.