ЗВЕРНЕННЯ ДО АРХІВІВ МОЖНА ПОДАВАТИ ЕЛЕКТРОНКОЮ

У Державній архівній службі України підтвердили, що всі архівні установи зобов’язані приймати звернення громадян та організацій електронною поштою.

Таку відповідь надіслав Укрдержархів на запит Центру досліджень визвольного руху.

Як зазначає архівіст, експерт з доступу до архівів ЦДВР Ігор Кулик, раніше звернення в архівні установи можна було подавати лише письмово через Укрпошту, усно на прийомі або особисто чи через уповноважену особу.

Відтепер звернутися можна також і електронною поштою, а відповідь надійде звичайним листом.

Згідно з п. 4.2.9. Правил роботи архівних установ — йдеться в наказі Міністерства юстиції України № 656/5 від 8 квітня 2013 року, зареєстрованому Міністерством юстиції України 10 квітня 2013 року № 584/23116 — у разі отримання звернення електронною поштою із зазначенням зворотної поштової та електронної адреси автора заяву роздруковують і розглядають в установленому законодавством порядку. Відповідь запитувачу надішлють звичайною поштою.

"Відповідь має надійти впродовж одного місяця, — пояснює Ігор Кулик. — В окремих випадках, якщо потрібен додатковий пошук, архів може готувати відповідь до 45 днів, про що повідомляється заявник. Якщо ж питання не стосуються цього архіву, то його працівники мають впродовж 5 днів переслати звернення за належністю до відповідної архівної установи, про що теж повідомляється запитувач", — додає архівіст.

Як відомо, впродовж ХХ століття значна кількість українців стала жертвами геноциду, зазнала репресій та переслідувань із політичних мотивів, зокрема за участь у визвольному русі. В архівних установах інформація про цих людей доступна для родин, дослідників та зацікавлених.

Щоб допомогти знаходити ці відомості, ЦДВР у рамках реалізації проекту "Доступ до архівів як право на суспільну пам’ять" за сприяння Міжнародного фонду "Відродження" видав довідник "Право на правду. Практичний порадник із доступу до архівів".

Він містить поради щодо пошуку інформації про родичів, витяги із законодавства України із доступу до архівів та контакти архівних установ.

Довідник можна завантажити за посиланням.

Дивіться також інші матеріали за темою "Архіви"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.