Спецпроект

В Білорусі - музей мобільних телефонів

Одна з комерційних компаній відкрила у Бресті музей мобільного зв'язку.

Музей можуть відвідати всі охочі, повідомляють belnovosti.by.

За словами засновника компанії, виставкові експонати збиралися з дня відкриття компанії. Приносили їх самі брестчани, деякі телефони були зібрані зусиллями співробітників. І до свого 10-річного ювілею компанія пішла на оформлення своєї колекції в музейному форматі.

У музеї представлено більше 300 моделей мобільних телефонів від найдавніших до більш "свіжих". В експозиції представлені не тільки телефони.

Вивіска нового музею

Керівництво компанії має намір домагатися включення музею в туристичні маршрути по Брестській області, оскільки даний музей унікальний - в Білорусі немає жодного подібного. З часом для експозиції буде підібрано більше приміщення, а наразі вона - в одній із кімнат сервісного центру.

Дивіться також: "1993: Кравчук здійснює перший в Україні мобільний дзвінок. ВІДЕО"

Теми

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.