Спецпроект

Музей Міланського кафедрального собору відкриється 4 листопада

Великий музей Міланського кафедрального собору та бібліотека його архівів відкриються в Італії 4 листопада.

Про це пише ria.ru.

Кілька століть скарби і архіви Міланського собору зберігалися безпосередньо в церковній будівлі, проте тепер вони переїхали в спеціальні музейні приміщення. Виступаючи на презентації нового музею Калою підкреслив, що ця подія має особливе значення напередодні виставки ЕКСПО- 2015 у Мілані, а також 1700-й річниці Міланського едикту імператора Костянтина. 

Великий музей відкриється для відвідувачів 4 листопада в будівлі Королівського палацу, переданого собору адміністрацією міста і повністю відреставрованої силами Фонду по розробках проектно-архітектурної майстерні Гуїдо Каналі. Експозиція предметів культу і творів мистецтва налічує 13 тематичних розділів і розміститься в 27 залах на площі понад 2 тисячі квадратних метрів.

"Бібліотека архівів і фотоматеріалів фонду за збереження спадщини Міланського собору" включає понад півмільйона джерел з XIV століття до теперішнього часу.

Теми

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.