Спецпроект

Музей Міланського кафедрального собору відкриється 4 листопада

Великий музей Міланського кафедрального собору та бібліотека його архівів відкриються в Італії 4 листопада.

Про це пише ria.ru.

Кілька століть скарби і архіви Міланського собору зберігалися безпосередньо в церковній будівлі, проте тепер вони переїхали в спеціальні музейні приміщення. Виступаючи на презентації нового музею Калою підкреслив, що ця подія має особливе значення напередодні виставки ЕКСПО- 2015 у Мілані, а також 1700-й річниці Міланського едикту імператора Костянтина. 

Великий музей відкриється для відвідувачів 4 листопада в будівлі Королівського палацу, переданого собору адміністрацією міста і повністю відреставрованої силами Фонду по розробках проектно-архітектурної майстерні Гуїдо Каналі. Експозиція предметів культу і творів мистецтва налічує 13 тематичних розділів і розміститься в 27 залах на площі понад 2 тисячі квадратних метрів.

"Бібліотека архівів і фотоматеріалів фонду за збереження спадщини Міланського собору" включає понад півмільйона джерел з XIV століття до теперішнього часу.

Теми

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.