ХОЧУТЬ ЛІКВІДУВАТИ ІНСТИТУТ АРХЕОГРАФІЇ АКАДЕМІЇ НАУК

У найближчі три дні президія Національної академії наук України планує ліквідувати Інститут української археографії та джерелознавства ім.Грушевського НАН України.

Про це стверджується в листі, розміщеному на ФБ-сторінці інституту.

Автори листа стверджують, що це робиться раптово, кулуарно, без жодних обговорень з колективом та науковою громадськістю.

"Загроза ліквідації Інституту виникла після відходу у вічність 14 червня 2013 року засновника й незмінного директора інституту, члена-кореспондента НАН України Павла Степановича Соханя, а зараз переходить у площину конкретного рішення", ідеться в листі.

На думку авторів листа, знищення інституту буде відчутною втратою не лише для академічної гуманітаристики, а й для всієї української культури та її державності.

Вчена рада і загальні збори колективу інституту заявила про відсутність наукових та будь-яких інших підстав для ліквідації закладу, підкресливши, що комплексна перевірка роботи Інституту, здійснена президією НАН України в 2011 р., не виявила суттєвих недоліків.

За повідомленням ученої ради, ще кілька днів тому питання ліквідації інституту не піднімалося. Навпаки, в робочому порядку обговорювалися плани діяльності закладу.

Трудовий колектив звернвся з листом до президента НАНУ Бориса Патона з проханням об’єктивно розібратися в ситуації і заявив, що залишає за собою право на акції протесту.

Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України було створено у 1991 році. Головним його завданням є виявлення та наукова публікація документальних та інших масивів джерел з історії України та її місця у світі.

За 22 роки Інститутом реалізовано десятки актуальних наукових проектів, найважливішими з-поміж яких є, наприклад, публікація фундаментальних багатотомних видань: "Архів Коша Нової Запорозької Січі 1734-1775", "Універсали українських гетьманів", нова серія "Літопис УПА", "Український археографічний щорічник", повне зібрання творів Михайла Грушевського у 50-ти томах, Дмитра Яворницького у 20-ти томах, Дмитра Багалія у 6-ти томах та ін.

Вчені Інституту опублікували десятки якісних монографічних досліджень з різних ділянок української та всесвітньої історії. Інститут співпрацює з провідними університетами й дослідницькими закладами США, Канади, Польщі, Австрії, Франції та ін.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.