Спецпроект

Злодій подає до суду на музей, який він же обчистив

Житель Румунії, який зізнався в крадіжці полотен Гогена, Моне і Пікассо, заявив, що має намір подати до суду на музей через пограбування.

Про це пише telegraf.com.ua.

Обурює злодюжку те, що пограбування виявилося неймовірно легким. 16 жовтня 2012-го року в місті Роттердам, Нідерланди, був пограбований музей Кюнстхал. Злочин вразив діячів мистецтва, оскільки злодії викрали безцінні картини: Пабло Пікассо "Голова арлекіна", Клода Моне "Міст Ватерлоо" і Поля Гогена " Дівчина перед відкритим вікном".

Поліцейським вдалося ідентифікувати особи підозрюваних. Після арешту грабіжників правоохоронці намагалися з'ясувати місцезнаходження полотен, але їх зусилля не принесли результатів.

Мати одного із затриманих Раду Догару заявила, що спалила картини в печі бажаючи знищити докази проти її сина. І правда, в попелі були виявлені обвуглені фрагменти трьох творів живопису і цвяхи з рам, що використовуються в XIX столітті. Але пізніше жінка спростувала власні слова, заявивши судді: "Картини, звичайно, не були знищені. Я не знаю, де вони знаходяться, але вважаю, що вони були продані".

Свій внесок у плутанину зі зниклими шедеврами вніс і адвокат румуна, який заявив, що його клієнт може повернути частину картин, а потім зізнався: "Вони в Молдові" . Але більше всіх слідчих заплутав Раду Догару, який повідомив, що насправді його мати віддала полотна українцеві Володимиру Владимиренко, який проживає в Лондоні.

"На даний момент місцезнаходження картин невідомо", - підсумував результати розслідування представник музею. На суді Догару в черговий раз вразив співробітників правоохоронних органів: він заявив, що має намір подати до суду за надто легке пограбування.

" Я й уявити не міг, що музей залишить такі цінні речі без охорони - там не було ні охорони, ні сигналізації. Я увійшов туди за допомогою звичайної викрутки" , - розповів житель Румунії. Його підтримав адвокат Каталін Данку: "Мова йде про халатність, що призвела до тяжких наслідків".

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.