Спецпроект

Музей архітектури попросив собі Мавзолей Леніна. ФОТО

Директор російського Державного науково-дослідного музею архітектури імені Щусєва Ірина Короб'їна заявила, що Мавзолей Леніна повинен перейти у відання музею після того як тіло Леніна буде поховано. Побажання було висловлено в рамках конференції "Музей завтра. Формула успіху".

Про це пише lenta.ru.

Короб'їна пояснила свою пропозицію тим, що музей архітектури носить ім'я автора мавзолею - архітектора Олексія Щусєва. " Мавзолей повинен поповнити ряд пам'ятників архітектури, які вже знаходяться під юрисдикцією музею, як, наприклад, будинок архітектора Мельникова. Щусєв, засновуючи музей архітектури, припускав, що його колекція буде поповнюватися ось такими будівлями", - заявила директор музею.

На чому грунтується припущення керівника щусевского музею про те, що тіло Леніна буде поховано, невідомо. Рішення про винесення тіла з Мавзолею обговорюється російською громадськістю та політиками протягом декількох років. Зокрема, низку пропозицій про поховання Леніна надійшло під час ремонту споруди, який проходив з вересня 2012 по травень 2013 року. Тоді представники партії ЛДПР заявили, що саркофаг потрібно винести з Мавзолею під приводом ремонту і не заносити назад.

У 2011 році опитування, що проводилось "Левада- центром", виявило, що 40 відсотків росіян виступають за поховання Володимира Леніна на Волковому кладовищі в Санкт -Петербурзі, 31 відсоток опитаних хотіли б залишити тіло в Мавзолеї на Червоній площі.

Мавзолей Леніна в Москві

Мавзолей за проектом Олексія Щусєва, зведений із залізобетону, з цегляними стінами і облицюванням гранітом, існує в нинішньому варіанті з 1930 року. Дві тимчасових споруди з дерева, створені також за кресленнями Щусєва, будувалися по черзі на одному і тому ж місці в 1924 році. Гостьові трибуни з боків Мавзолею, зведені в 1930 році, належать авторству архітектора Ісидора Француза.

Теми

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.