Спецпроект

Благодійники рятують шедеври Херсонського музею

У Херсонському обласному художньому музеї ім. О.О. Шовкуненка представлене унікальне зібрання світового мистецтва живопису. Колекція музею налічує тисячі експонатів, які потребують негайної реставрації і відновлення.

Про це пише prostir.museum.

Колекція музею нараховує понад 13 тисяч експонатів, серед яких – графіка, скульптура, декоративно-ужиткове мистецтво, починаючи від зразків російського іконопису XVII століття і до робіт сучасних художників.

Реставрація картин стає необхідною, коли мальовниче полотно із часом отримує ушкодження. Це можуть бути ушкодження полотна (розриви, провисання), відшаровування барвного шару, відколи мазків, втрата або забруднення лакової плівки. Часто і художня рама представляє не меншу цінність, аніж одягнена в неї картина, що виправдує витрати на ремонт і реставрацію рам.

У 2011 році адміністрація художнього музею звернулася по допомогу в реставрації картин до Благодійного фонду. Тоді ж фонд організував соціально-благодійну програму "Врятуємо культурну спадщину" з порятунку експонатів музею. Щорічно для проведення реставраційних робіт до музею приїжджають провідні спеціалісти і реставратори України – Дарина Цитович та Анатолій Павлович Безкревний з Київського відділу Національного науково-дослідного реставраційного центру України. Реставратори з Києва відновили низку експонатів і відібрали ще 13 картин, які мали потребу у швидкій і невідкладній допомозі.

Теми

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.