У Києві - виставка автографів діаспори

У приміщенні Київського міського будинку учителя (вул. Володимирська, 57) працює виставка "Автографи діячів української діаспори (за документами ЦДАЗУ)".

В експозиції представлені писемні документи (листи, творчі праці, дарчі написи, підписи, посвяти тощо) та світлини з автографами відомих українських діячів, які довгий час жили і працювали за кордоном.

Документи, які експонуються на виставці, складають три тематичні блоки та охоплюють період з 1920-го по 1999 рр.

Перший комплекс документів демонструє автографи громадсько-політичних діячів: А. Лівицького, З. Книша, О.Штуль-Ждановича, А. Мельника, М. Плав'юка.

Другий - документи представників української військової еліти: О. Думіна, Г. Порохівського, М.Омеляновича-Павленка.

Третій, найбільш репрезентативний розділ експозиції, представлено автографами видатних українських діячів науки, культури та релігії - О. Кобилянської, В. Кубійовича, М. Антоновича, Б.-І. Антонича, А. Жуковського, Д. Чижевського, В. Січинського, М. Ірчана, митр. Іоанна (І. Теодоровича), Патріарха УАПЦ Мстислава (С.І. Скрипника) та інших.

Виставка триватиме у будівлі Центральної Ради (Київський будинок учителя, вул. Володимирська, 57) до 25 жовтня 2013 р. Вхід вільний.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.