У Києві презентують книгу про родину Лесі Українки

Книгарня "Є" та видавництво "Темпора" запрошують на презентацію книжки Тамари Скрипки "Родові гнізда Драгоманових-Косачів: їх устрій та культура".

Видання розкриває перед читачем духовне середовище й культурну атмосферу маєтків родини Драгоманових-Косачів як осередків української традиції та аристократичної культури кінця ХІХ – поч. ХХ ст.

У книзі подано понад півтисячі унікальних фотографій, уведено в обіг нові джерела, використано друковані та рукописні мемуари, епістолярій власників садиб, членів їхньої родини та оточення.

Учасники: М. Жарких, автор сайту "Енциклопедія життя і творчості Лесі Українки", академік М. Жулинський, проф. С. Кіраль і В. Панченко, директор Музею видатних діячів української культури Н. Терехова, письменник В. Шевчук.

Час і місце заходу: 23 жовтня, середа, 18:00. Київ, книгарня "Є" на вул. Лисенка, 3 (метро "Золоті ворота"). 

Вхід вільний.

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.