На Закарпатті презентують електронний архів визвольного руху

В Ужгороді Центр досліджень визвольного руху представить проект "Електронний архів українського визвольного руху avr.org.ua".

Презентація відбудеться за участі керівника проекту Андрія Когута, а також науковців та студентів історичного факультету Ужгородського національного університету, повідомляє прес-служба ЦДВР.

"Робимо минуле доступним" — під цим гаслом історики виклали у вільний доступ понад 11 тисяч раніше не доступних документів.

"Втілюючи проект, ми, зокрема, керувалися Рекомендацією № R (2000) 13 Комітету міністрів Ради Європи країнам-членам стосовно європейської політики доступу до архівів із забезпечення обов’язкової можливості для кожного з жителів дізнатися об’єктивно про елементи своєї історії, як невід’ємної ознаки демократії", — пояснює Андрій Когут.

Час і місце заходу: 25 жовтня, п’ятниця, 12:00. Ужгород, конференц-зала ректорату УжНУ (пл. Народна, 3).

Електронний архів визвольного руху avr.org.ua був відкритий у березні 2013 року і є спільним проектом Центру досліджень визвольного руху, Львівського національного університету імені Івана Франка та Національного музею "Тюрма на Лонцького".

На сьогодні архів містить понад 11 тисяч раніше не доступних документів, які висвітлюють історію українського визвольного руху. На сайті е-архіву описані електронні копії документів систематизовані за проблемно-хронологічним принципом і постійно поповнюватимуться.

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.