АНОНС: телевізійна ІП про Махна і його визвольний похід з Петлюрою

Видатний політик і полководець Нестор Махно після поразки його армії і краху фактично державного утворення (так звана "Гуляйпольська Республіка") лише на еміграції усвідомив, що найбільшою його помилкою було категоричне несприйняття ідей української державності у 1917-1921 рр.

Про це в ефірі програми "Історична правда" у дискусії з ведучим Вахтангом Кіпіані заявив історик з Києва, старший науковий співробітник Інституту історії НАН України Володимир Горак.

Зокрема, пан Горак поінформував: з огляду на нещодавно віднайдені документи, можна аргументовано твердити, що анархіст Махно, для війська якого найбільшим ворогом свого часу була армія УНР, тільки емігрувавши до Парижа, визнав цю найбільшу свою помилку.

Як відомо, у період постійних воєн на території України у 1917-1921 рр. керівник Робітничо-повстанської армії "батько Махно" заявляв, що найближчими його союзниками є російські більшовики.

А після розгрому його повстанського війська Червоною армією Нестор Іванович був змушений емігрувати (фактично втікати) з України.

"У Парижі політичні емігранти Нестор Махно і лідер Директорії Української Народної Республіки Симон Петлюра досягли домовленості про спільний похід на Україну, щоби визволити її з-під більшовицької окупації. І лише смерть Махна, який важко хворів, стала на перешкоді реалізації такого плану", - заявив історик Володимир Горак.

Крім того, "Історична правда" 22 жовтня у спеціальній програмі, що присвячена 125-річчю від дня народження Нестора Івановича, проаналізує, наскільки образ "батька-анархіста", який створила радянська пропагандистська кіноіндустрія, відповідає фактам, і розповість, якою людиною у повсякденному житті та побуті був полум'яний революціонер Махно.

"Історична правда з Вахтангом Кіпіані" – щовівторка о 22:00 на телеканалі ZIK.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.