Спецпроект

Музей бюстів з'явиться в Красноярську

Музей бюстів буде створений в Красноярську при центральній міській бібліотеці імені Горького. У бібліотеці планують, що зібрана колекція дозволить привернути увагу городян до організованих нею виставок, до книг, їх тем і авторів.

Про це пише ria.ru.

Поки колекція невелика і нараховує три погруддя: Максима Горького, Сергія Єсеніна та Володимира Леніна.

"Нам подарували бюст Горького, і ми вирішили почати збирати колекцію з різноманітних бюстів, які ми зможемо знайти. Ми плануємо надалі створити невеликий музей у нашій бібліотеці для того, щоб створити атмосферу затишку, комфорту, і кожна людина, прийшовши до бібліотеки, могла доторкнутися до високого мистецтва", - сказала директор бібліотеки Олена Бєлохвостова.

Бюст - підгрудне, рідше поясне або відплечне відтворення людини. Бюст з'явився в епоху античності. Надалі був поширений в мистецтві Відродження й у мистецтві XVII -XX століть. Бюст є найбільш поширеним видом скульптурного портрета. Може бути виготовлений з будь-якого матеріалу .

Теми

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.