Спецпроект

В Горлівці відкрився музей Стуса

15 жовтняГорлівці офіційно відкрився музей поета Василя Стуса в адміністративному корпусі заводу "Еластомер", але вже під новою назвою - "Василь Стус - жертва тоталітарного режиму".

Про це пише novosti.dn.ua.

У 2012 році засновником музею Стуса в Горлівці Олегом Федоровим було прийнято рішення передати зібрану колекцію в дар державі з метою створення літературного музею в Донецьку.

Рішенням управління культури і туризму Донецької обласної адміністрації в грудні 2012 року було урочисто відкрито літературний музей Стуса на базі Донецької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Крупської.

"Ми передали до Донецька експонати. Але саме тут коріння Стуса, тут початок роботи, тут початок музейного руху. І відкриття сьогодні літературного музею Стуса - це логічне продовження тієї святої справи, яка зародилася у нас в Горлівці.", - сказав заступник мера Горлівки Сергій Шкребець.

Естафету музейної справи прийняв у свої руки директор заводу "Еластомер" , почесний голова комітету Музею Василя Стуса Грайр Хачатрян.

На думку Дмитра Стуса, музей зайняв правильну лінію - позиціонувати Василя Стуса як борця з тоталітарним режимом.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.