Спецпроект

Пенсіонер перетворив колекцію ретрокомп'ютерів на музей

Перші в світі дискети, мишки з 80-х, старі клавіатури і найдавніші комп'ютери - у домашньому музеї пенсіонера з Латвії можна зустріти й не таке.

Про це пише lifenews.ru.

Пристрасний збирач ретротехніки Михайло Бабьонишев із задоволенням пускає в святая святих відвідувачів і розповідає про історію придбання девайсів: "Ось радянська мишка з залізною кулькою - називається "графічний маніпулятор. Гучна при роботі і досить важка - такі мишки випускали на початку 80-х. А ось перша Восьмидюймова дискета - майже півстоліття тому на таку можна було записати всього 80 кілобайт інформації".

В музеї також можна побачити перші клавіатури, ігрові приставки і, звичайно, ретрокомпьютери. Всього їх у нього 240.

Свій перший комп'ютер, "Кристу", Михайло купив за 510 радянських рублів, коли його місячна зарплата інженера становила всього 120. На ньому й осягав ази комп'ютерної грамоти. А коли вийшов на пенсію, вирішив, що історія прогресу не повинна бути забута, і відкрив музей у власному будинку.

Найчастіше в Сигулду заглядають школярі й туристи. Всі екскурсії Михайло проводить сам і грошей за перегляд не бере. Хоча від фінансової допомоги не відмовився б. У його мріях - перенести музей у спеціальне приміщення. Але поки такі витрати пенсіонеру не потягнути.

Такі ретромузеі в сучасному світі набирають все більшої популярності. У світі їх зараз налічуються десятки.

Теми

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.