У Тараканівському форті буде музей Першої світової війни

У Дубенському районі Рівненщини працюють над створенням єдиного в Україні музею Першої світової війни.

Його розмістять в автентичному приміщенні, яке пережило події тих часів — у Тараканівському форті, спорудженому у другій половині XIX-го сторіччя на тодішньому кордоні Російської та Австро-Угорської імперій.

Про це повідомляє "День".

У стінах форту планують розмістити виставкові зали. Там демонструватимуть світлини, зброю, мапи та інші експонати періоду Першої світової війни. Тут також будуть збиратися реконструктори, які відтворюватимуть сюжети історичних подій.

Ініціатором створення музею є обласна влада. Його мають намір відкрити 2014 року.

Тим часом про історію та легенди Тараканівського форту мандрівникам, які люблять такі екзотичні місцини, розкажуть вже нині.

"Цю оборонну споруду здали в експлуатацію в 1890 році, будували 15 років і витратили майже 66 мільйонів царських рублів", — розповідає "хранитель" форту та його дослідник Олександр Махновець. - При будівництві цього архітектурного дива вперше використали цемент. А ще форт був обладнаний за останнім на той час словом науки і техніки — електрикою, телефоном і телеграфом".

Тараканівський фор був однією з трьох грандіозних оборонних споруд Російської імперії. Однак коли укріплення добудували, виявилося, що гострої необхідності в цьому нема.

Тому за призначенням оборонну споруду так і не використали. Хоча тут деякий час перебували і російські, й австрійські, й німецькі війська. А в період Першої світової війни у форту велися локальні бої, пояснив краєзнавець.

Тараканівський форт

Тараканівський форт побудований таким чином, що сьогодні необізнані мандрівники можуть пройти повз його стін і не помітити цього. З висоти пташиного польоту ця оборонна споруда дещо нагадує кратер вулкана, заглиблений у землю.

"Форт займає площу майже 4 га. Він має декілька рівнів — дві наземні, а решта — підземні. Скільки поверхів знаходиться під землею, невідомо, - зазначив Махновець. - Це варто визначати за глибиною облаштованих у форту колодязів, призначених для зберігання зброї. А деякі з них можуть сягати 30 й більше метрів".

Форт будувався як військове містечко зі своїми вулицями, казармами, кухнею, хлібопекарнею, лазаретом, церквою і в’язницею. Необізнані мандрівники можуть і заблукати у лабіринтах форту, тому ліпше ходити із провідником.

Кілька днів тому повідомлялося, що під російським Санкт-Петербургом планують відкрити музей Першої світової війни.

У лютому 2012 року померла останній ветеран Першої світової війни.

У жовтні 2010-го Німеччина завершила виплату репарацій, передбачених Версальським мирним договором 1919 року. Це стало остаточним кінцем Першої світової.

Перша світова війна (1914-1918) завершилася крахом Російської, Німецької, Османської та Австро-Угорської імперій і створенням на їхньому місці незалежних держав або протекторатів Ліги націй.

Значна частина боїв на Східноєвропейському театрі воєнних дій відбувалася на території України. Через Галичину, Волинь і Буковину фронт проходив кілька разів. Траплялося, що українці, які були підданими ворогуючих імперій (Австро-Угорщини і Росії), воювали на протилежних сторонах фронту.

Дивіться також:

Фортеця Перемишль - місце боїв Першої світової. ЕКСКУРСІЯ

Як у світі відзначатимуть 100-річчя з початку Першої світової

Три історії кохання Першої світової в Україні

1917: реконструкція різанини в болотах біля Іпру. ВІДЕО

На Львівщині відкрили обеліск солдатам Першої світової. ФОТО

Всі матеріали за темою "Перша світова війна"

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.