ІСТОРИКИ ПОПРОСЯТЬ ФІФА НЕ СУДИТИ БАНДЕРУ І ОУН

Історики Львівського національного університету імені Франка готують звернення до футбольних організацій із проханням не порівнювати Організацію українських націоналістів і дивізію СС "Галичина" із неонацистськими організаціями.

Про це повідомляє ZIK.

Доцент історичного факультету ЛНУ ім. І.Франка Руслан Сіромський розповів виданню, що включення червоно-чорного прапору ОУН, портретів Степана Бандери і Романа Шухевича та гербу дивізії СС "Галичина" у перелік образливих та расистських символів організації "Футбол проти расизму в Європі" (FARE) є безпрецедентним, оскільки вони не були засуджені на Нюрнберзькому процесі 1945-46 років.

"Питання про ОУН, Бандеру та Шухевича [в Нюрнберзі - ІП] взагалі не виносилося", – зазначив історик.

Рішення Нюрнберзького процесу про СС [як і інші організації, СС не засуджувалися "загалом", можна було судити окремих її членів або групи осіб за конкретні злочини - ІП] стало опорою для наступних судових процесів над українськими дивізійниками.

Зокрема, суди відбувались у Великій Британії та Канаді, де були звинувачення у військових злочинах. Найгучніший судовий процес відбувався у Канаді в 1985-87 рр. – так звана "комісія Дешена".

"Весь цивілізований науковий світ посилається на рапорт цієї королівської комісії. Судовий процес над дивізійниками СС "Галичина" очолив суддя Верховного суду Канади Люк Дешен. Питання про дивізію розглядалось не тільки з історичної, а й з правової точки зору. На основі німецьких, ізраїльських та канадських архівних матеріалів жодних злочинів українських дивізійників не було доведено", – наголосив історик.

За словами Сіромського, навколо питань про ОУН, УПА та Дивізії "Галичина" є дуже багато спекуляцій від політиків. Тому історики ЛНУ ім.Франка готують звернення з цього приводу, яке буде направлено у ФІФА, ФФУ та в український Уряд.

"Це буде в контексті тих санкцій, які були застосовані до українських вболівальників, - зазначив історик. - Ми повинні сказати своє слово – це буде громадянська позиція істориків".

Як відомо, як 27 вересня Міжнародна федерація футболу (ФІФА) застосувала санкції щодо українських вболівальників після матчу Україна – Сан-Марино. Санкції були застосовані за використання частиною фанатів піротехніки, неонацистських символів і гербу дивізії "Галичина", однак у медіа поширилася неправдива інформація, нібито причина санкцій - прапор ОУН.

При цьому виявилося, що у перелік образливих та расистських символів у буклеті організації "Футбол проти расизму в Європі" (FARE - ця організація моніторить матчі національних збірних у турнірах УЄФА і ФІФА на предмет расистської символіки на матчах) справді включено червоно-чорний прапор ОУН (бандерівської) і портрети Степана Бандери та Романа Шухевича і герб дивізії СС "Галичина".

Дивіться також:

До питання про ідеологію ОУН. Вона не була фашистською

Кто такие бандеровцы и за что они борются

"ОУН звинувачували навіть у співпраці на євреїв"

В лісах під Бродами. Місцями боїв СС "Галичина". ФОТО

"В Червоній армії тато носив гвинтівку так, як навчили в СС "Галичина"

Всі матеріали за темою ОУН

Всі матеріали за темою "Дивізія "Галичина"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.