АНОНС: телевізійна ІП - про створення "Руху" і "Просвіту" XIX сторіччя

У вівторок 10 вересня головними темами програми "Історична правда з Вахтангом Кіпіані" стануть: 145-річний ювілей створення у Львові товариства "Просвіта" та проведення у Києві Установчого з'їзду Народного Руху України (у вересні 1988 року).

Герой України, почесний голова Львівської обласної "Просвіти" Роман Іваничук у розмові з ведучим у студії "Історичної правди" розповість про минуле та сьогодення українського культурно-просвітницького товариства, яке фактично стало наріжним каменем національно-визвольного руху українців Галичини у XX столітті.

У другій частині програми голова організаційного комітету I з'їзду "Народного Руху України за Перебудову" Микола Поровський привідкриє дотепер маловідомі сторінки обставин, у яких тривала підготовка до цієї вікопомної події. І, власне, про перипетії Установчого з'їзду НРУ.

Зокрема, програма "Історична правда" поінформує:

- Чому завідувач ідеологічного відділу ЦК КПУ Леонід Кравчук категорично не погоджувався на присутність у залі синьо-жовтого прапора і тризуба, які тоді він називав націоналістичними символами?

- Як Народному Рухові України кінця 80-х вдавалося поєднувати у своїх лавах діяльність націоналістів, лібералів, проросійських демократів та політиків, які вірили, що Комуністичну партію СРСР варто реформувати?

- Якою була участь "рухівців" у подіях, що призвели до проголошення незалежності України?

"Історична правда з Вахтангом Кіпіані" - щовівторка о 22:00 на телеканалі ZIK.

Теми

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.