АНОНС: телевізійна ІП - про створення "Руху" і "Просвіту" XIX сторіччя

У вівторок 10 вересня головними темами програми "Історична правда з Вахтангом Кіпіані" стануть: 145-річний ювілей створення у Львові товариства "Просвіта" та проведення у Києві Установчого з'їзду Народного Руху України (у вересні 1988 року).

Герой України, почесний голова Львівської обласної "Просвіти" Роман Іваничук у розмові з ведучим у студії "Історичної правди" розповість про минуле та сьогодення українського культурно-просвітницького товариства, яке фактично стало наріжним каменем національно-визвольного руху українців Галичини у XX столітті.

У другій частині програми голова організаційного комітету I з'їзду "Народного Руху України за Перебудову" Микола Поровський привідкриє дотепер маловідомі сторінки обставин, у яких тривала підготовка до цієї вікопомної події. І, власне, про перипетії Установчого з'їзду НРУ.

Зокрема, програма "Історична правда" поінформує:

- Чому завідувач ідеологічного відділу ЦК КПУ Леонід Кравчук категорично не погоджувався на присутність у залі синьо-жовтого прапора і тризуба, які тоді він називав націоналістичними символами?

- Як Народному Рухові України кінця 80-х вдавалося поєднувати у своїх лавах діяльність націоналістів, лібералів, проросійських демократів та політиків, які вірили, що Комуністичну партію СРСР варто реформувати?

- Якою була участь "рухівців" у подіях, що призвели до проголошення незалежності України?

"Історична правда з Вахтангом Кіпіані" - щовівторка о 22:00 на телеканалі ZIK.

Теми

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.