АНОНС: телевізійна ІП - про створення "Руху" і "Просвіту" XIX сторіччя

У вівторок 10 вересня головними темами програми "Історична правда з Вахтангом Кіпіані" стануть: 145-річний ювілей створення у Львові товариства "Просвіта" та проведення у Києві Установчого з'їзду Народного Руху України (у вересні 1988 року).

Герой України, почесний голова Львівської обласної "Просвіти" Роман Іваничук у розмові з ведучим у студії "Історичної правди" розповість про минуле та сьогодення українського культурно-просвітницького товариства, яке фактично стало наріжним каменем національно-визвольного руху українців Галичини у XX столітті.

У другій частині програми голова організаційного комітету I з'їзду "Народного Руху України за Перебудову" Микола Поровський привідкриє дотепер маловідомі сторінки обставин, у яких тривала підготовка до цієї вікопомної події. І, власне, про перипетії Установчого з'їзду НРУ.

Зокрема, програма "Історична правда" поінформує:

- Чому завідувач ідеологічного відділу ЦК КПУ Леонід Кравчук категорично не погоджувався на присутність у залі синьо-жовтого прапора і тризуба, які тоді він називав націоналістичними символами?

- Як Народному Рухові України кінця 80-х вдавалося поєднувати у своїх лавах діяльність націоналістів, лібералів, проросійських демократів та політиків, які вірили, що Комуністичну партію СРСР варто реформувати?

- Якою була участь "рухівців" у подіях, що призвели до проголошення незалежності України?

"Історична правда з Вахтангом Кіпіані" - щовівторка о 22:00 на телеканалі ZIK.

Теми

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.