Спецпроект

В московському музеї імені Скрябіна відкриється сенсорна кімната

В московських музеях з'являться класи для інтерактивних занять. Вже в грудні в Музеї ім. Скрябіна відкриється перша віртуальна музична студія з сенсорними підлогою та меблями. В кімнаті встановлять сучасне обладнання, за допомогою якого діти зможуть отримати навички гри на музичних інструментах і навіть записати власну композицію. Допомагати їм у цьому стануть досвідчені педагоги-музиканти.

Про це пишуть izvestia.ru.

Приміщення, призначене для дитячих занять, буде оснащене новітнім обладнанням: інтерактивним столом, підлогою, 3D - проектором, акустичною системою, здатною розпізнавати звуки, і навіть датчиками руху, які допоможуть учасникам управляти проекціями. За допомогою сучасних пристроїв адміністрація планує залучити до музею нових відвідувачів, у тому числі молодше покоління. На інтерактивну техніку музей планує витратити близько 2 млн рублів.

Інтерактивний клас призначений як для дітей від 6 років, яких взяли в музей батьки, так і для школярів, які прийдуть з екскурсією від школи. У першому випадку батьки зможуть залишити дітей у цьому класі на той час, поки самі будуть слухати музику в інших залах. З маленькими відвідувачами займуться педагоги з музичною освітою. Замість справжніх інструментів буде використовуватися інтерактивне обладнання. Поверхня столу і полу будуть представляти собою щось на зразок гігантських екранів -планшетів, на які встановлять програми з музичними інструментами, на яких діти і будуть грати. На інтерактивній підлозі буде встановлена ​​програма, що дозволяє створювати мелодію за допомогою танцю. Твір, який вийде в результаті заняття, можна записати і забрати додому на пам'ять.

 Скільки коштуватиме відвідування класу , поки невідомо.

Сенсорні меблі вже використовують в музеях за кордоном: у Музеї мови в бразильському Сан-Паулу є інтерактивний стіл. На ньому можна збирати слова з букв алфавітів різних мов, обмінюватися ними з іншими відвідувачами, разом складати фрази. Так люди дізнаються про норми мови, програма пояснює, як правильно пишеться і використовується те чи інше слово, розповідає, звідки воно сталося .

Теми

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.